Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:42

Ґазпром простягає мацаки


Ґазпром простягає мацаки

Прага, 27 квітня 2001 — Радянські війська давно вже пішли з Польщі чи Угорщини — але обидві ці країни вважають, що перед ними постала нова загроза зі Сходу: дедалі міцніші мацаки потужної російської газової монополії, Ґазпрому.

Мільйони європейців без ¢азпрому опинилися б у справжній скруті: ні тобі їжу приготувати, ні дім зігріти. Видобуваючи природного газу найбільше в світі, ¢азпром уже експортує його до 27 європейських країн.

Газом компанія не обмежується. Усім світом пішов поголос, коли Ґазпром підім’яв під себе найбільшу російську незалежну телекомпанію НТВ. Захоплює плацдарм він і в європейській хімічній промисловості — починаючи з Угорщини. І від вельми прибуткового телефонного зв’язку між Росією й рештою континенту Ґазпром прагне мати свою частку — завдяки волоконнооптичній лінії крізь Польщу.

У Східній Європі, яка все оклигує від майже півсторічного радянського панування, наскоки Ґазпрому вважають за ознаку нового російського прагнення знову взяти реґіон у свої руки — тільки цього разу не танками чи політичними репресіями, а м’язами своїх корпорацій і закулісними оборудками.

Дії Ґазпрому, за поширеною думкою, відображають політику Кремля. Ця найбільша російська компанія на 38 відсотків є у власності уряду Росії й тісно пов’язана з найвищими політичними колами. Голова її, Дмітрій Медведєв, — водночас і заступник глави адміністрації Президента Росії.

Дехто навіть уважає, що саме Ґазпром і диктує політику Кремля, змушуючи російських урядовців захищати його інтереси.

Сама ж компанія, офіційні особи в Росії й дехто з галузевих аналітиків стверджують, що страхи Східної Європи постають із емоційної пам’яті, а не з економічної стурбованості — і попереджають, що нападати на Ґазпром не варто, а то можна й зашкодити східноєвропейським фірмам, відрізавши їх від співпраці з таким потужним гравцем на ринку.

«В Угорщині й Польщі ще так багато антиросійських почуттів, – уважає аналітик із питань нафти й газу московського банку Ренесанс Капітал Стів Ален. – Вони нервують, коли бачать, як новозбагатлі російські компанії приходять і захоплюють їхні відкриті ринки капіталу», – цитує його слова агентство Асошієйтед Прес.

Але інші оглядачі попереджають, що скандали навколо ґазпромівських здобутків можуть зашкодити його намаганням залицятися з західними партнерами й інвесторами.

Чимало з найвпливовіших російських компаній тримають дані про свої фінанси під замком, домагаються свого через політичні зв’язки й не надто поважають своїх дрібних акціонерів. У всьому цьому звинувачують і Ґазпром — і не тільки в цьому.

Чимало питань викликають зв’язки ¢азпрому з трейдерською компанією Ітера, через яку, як уважають деякі експерти, ¢азпром виводить активи компанії й ухиляється від податків.

Європейський банк реконструкції і розвитку відклав рішення щодо позики Ґазпромові — доки не розберуться зі звинуваченнями керівництва компанії в марнуванні коштів.

Представники ж ¢азпрому твердять, що їхня діяльність цілком прозора, а витрати в Східній Європі не варті особливої уваги.

Один із таких проектів — новий газогін від родовищ на Ямалі через Білорусь і Польщу до Німеччини й далі. На його будівництво вже пішло від 4 до 6 мільярдів доларів.

А поруч із газогоном — надпотужний волоконнооптичний кабель, який розлютив і занепокоїв польський уряд: адже дозвіл було видано тільки на службову лінію зв’язку для спостереження за працею газогону. З’ясувалося ж, що прокладений насправді кабель здатний передавати одночасно 37 мільйонів телефонних переговорів. Польські урядовці звинуватили Ґазпром у намаганні позбавити Польщу прибутків від його використання. Цей скандал іще раз нагадав багатьом полякам про часи, коли їхня країна була радянським сателітом.

Так само ¢азпром простягає руки й до хімічного сектора: в Угорщині розпочато розстеження в справі минулорічної купівлі другої за розміром угорської хімічної компанії Боршодхем групою австрійських і російських інвесторів — як уважають, за ними стоїть не хто інший, як Ґазпром.

Нові інвестори поставили на чолі правління Боршодхему людину Ґазпрому, і — як стверджує угорська влада — на порушення правил торгівлі цінними паперами продали значну частку акцій без публічних торгів. До того ж нові власники Боршодхему отримали й слово в найбільшій хімічній компанії Угорщини TVK, бо Боршодхем володіє майже 30 відсотками акцій цієї компанії. Купівля Боршодхему струсонула будапештську фондову біржу, а Прем’єр-міністр Віктор Орбан висловив думку, що за всією справою може стояти організована злочинність. А Ґазпром від коментарів усе відмовляється.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG