Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:32

Космічний турист урешті дістався орбіти


Космічний турист урешті дістався орбіти

Прага, 30 квітня 2001 — Калифорнійський мультимільйонер Денис Тито нарешті здійснив свою життєву мрію: він таки став космічним туристом.

Двадцять мільйонів доларів, що їх, за повідомленнями, заплатив американець російській космічній а∂енції за право прогулятися в космос, досягли свого попри всі перешкоди. Ні затоплення російської станції «Мір», до польоту на яку готувався спершу Тито, ні заперечення американських партнерів по нинішній Міжнародній космічній станції не зупинили 60-річного ентузіяста.

«Подоріж була чудова. Не знаю, про яку там адаптацію говорять, але я вже адаптувався. Кохаю космос», – заявив Тито, ступивши, чи радше впливши в невагомості, до Міжнародної космічної станції.

Щоправда, космічного подорожнього таки понудило протягом першого дня польоту, але таке, кажуть, трапляється й із досвідченими космонавтами. І, звісно, це були просто дрібниці порівняно з тим, що довелося йому пережити раніше: сама його виправа ще кілька днів тому вкотре була під серйозною загрозою.

Спершу мусила припинити існування станція «Мір», яку все тримали й тримали було на орбіті ніби спеціяльно для Тита: 20 чи скільки там мільйонів доларів для російської космічної програми — то гроші неабиякі.

Потім проти його прибуття вже на Міжнародну космічну станцію різко виступили його ж співвітчизники — американці, що є її головними фундаторами. Американська аерокосмічна а∂енція НАСА, та й інші співтворці станції — європейці, канадці й японці — мали застереження проти туристів на борту станції, які, навіть пройшовши серйозну підготовку до польоту, можуть стати зайвим тягарем у час її розбудови, а особливо ж у разі небезпеки, і поставити всіх під загрозу.

І врешті не забарилася й небезпека, коли якраз перед стартом російського корабля Союз із Титом на станції вийшли з ладу комп’ютери, що ледь не відклало його політ.

Для Росії, яка й далі збирається заробляти гроші на свою космічну програму такими «комерційними проектами», політ Дениса Тита був принципово важливий: без «позаб’юджетного фінансування» виникли б проблеми з подальшою працею в космосі, визнав керівник російської ракетно-космічної корпорації «Енергія» Юрій Семйонов. Якби контракту з Титом не було дотримано, ніхто б не ставився до російських космічно-туристичних пропозицій усерйоз, заявив він.

Тож Росія з Америкою домовилися на тому, що Тито не матиме права доступу до американських секцій Міжнародної космічної станції без супроводу, а якщо щось зламає, то заплатить за це. Тито також підписав зобов’язання, що жодних претензій у разі нещасного випадку в польоті висуватися не буде.

Роботу на орбіті йому теж підібрали відповідну: фільмувати поверхню Землі. Та й сам нинішній політ за головну мету має не здійснити низку відносно незначних експериментів, а просто залишити на станції новенький корабель Союз — назад екіпаж має повернутися в неділю на старому кораблі, що вже давно пристикований до станції.

Але для Дениса Тита, колишнього вченого-ракетника, а нині вдалого інвестиційного менеджера, це не має значення: адже він, захопившись космосом іще 1957 року, коли побачив у небі зірочку першого радянського супутника, нарешті втілив свою давню мрію. А на що тільки не підеш, коли ти закоханий у космос?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG