Доступність посилання

ТОП новини

Свобода преси


Свобода преси

Прага, 1 травня 2001 – Більшість коментарів у західній пресі у вівторок присвячені темі свободи преси у різних країнах світу. На передньому плані серед країн, у яких засоби інформації зазнають утисків, стоїть Росія у зв’язку з недавнім підпорядкуванням телебачення НТВ контрольованому державою газпрому і закриттям двох популярних незалежних газет. Коментатори наводять низку інших країн в Африці та Азії, а також на територіях колишнього Радянського Союзу, де засоби інформації перебувають під контролем тамтешніх режимів або зазнають переслідувань за критику цих режимів. Західні оглядачі порушують низку інших міжнародних проблем, серед яких і дискусії у справі модернізації Європейського союзу перед його розширенням.

Газета «Вашінгтон пост» у редакційній статті пише із приводу утисків проти засобів інформації в Росії, що президент Путін не єдиний на теренах колишнього СРСР, що переслідує незалежну пресу. Приміром, у п’яти колишніх радянських республіках Середньої Азії місцеві автократи теж придушують вільне слово. Газета наводить приклад казахського керівника Назарбаєва, якого після отримання республікою незалежності вважали поміркованим лідером. Однак, пізніше він відновив атмосферу нетолерантності до дисидентів і плюралізму. Міжнародний комітет на захист журналістів стверджує, що після десяти років Назарбаєв запровадив жорсткий контроль над пресою. Боротьба за демократію в Казахстані закінчилася невдачею. При цьому газета критикує політику попереднього президента США Клінтона щодо Казахстану, цієї багатої на нафту пострадянської республіки. Виступаючи за демократію в інших місцях, Клінтон радо вітав Назарбаєва і готовий був пробачити йому закиди у порушеннях свободи слова. Нині Назарбаєв, веде далі «Вашінгтон пост», можливо, очікує такого ж ставлення від президента Буша з огляду на нафту і газ, які мали б незабаром надійти на Захід. Однак, Буш і його адміністрація наголосили на важливості свободи і вільного ринку, які мали б торкатися і Казахстану.

Тим часом британська газета «Файненшл таймс» коментує останню пропозицю канцлера Німеччини Шредера і його соціально-демократичної партії у справі розподілу влади між Європейським союзом і його складовими, тобто країнами-членами ЄС. Пропозиція Шредера, як підкреслює газета, передбачає чіткий розподіл влади, зміцнення європарламенту і ради Європи на зразок німецької конституційної моделі. Така схема не надто відповідає Європейському союзові, продовжує «Файненшл таймс», який є гібридом міжурядових і федеральних структур. Однак, на думку газети, дискусії мали би провадитися саме на цій площині, щоб вияснити – за які ділянки ЄС мав би відповідати, як далеко мала б заходити його влада і як ухвалювати політичні рішення, щоб вони максимально відповідали принципам відкритості і демократії. Згадавши останній самміт лідерів країн ЄС у Ніцці у грудні минулого року, газета стверджує, що досі Європейському союзові не вдалося досягти порозуміння у цій галузі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG