Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:35

Вибори в Ірані — між релігією і демократією?


Вибори в Ірані — між релігією і демократією?

Прага, 1 травня 2001 — До президентських виборів в Ірані залишається трохи більше як місяць, і консервативні й реформістські сили дедалі частіше говорять про них як про референдум щодо ролі релігії й демократії в країні. Гостроти дебатам додає те, що консерватори не припиняють арештів реформаторів, а нинішній поміркований Президент Мохаммад Хатамі досі не оголосив, чи кандидуватиме на другий термін.

Напередодні президентських виборів в Ірані, що мають відбутися 8 червня, табори супротивників не шкодують твердих слів, щоби подати громадянам країни свої погляди на вибір, що постане перед ними.

Один із чільних представників консервативних сил Мохсен Резає вдався до відкритого листа Президентові Мохаммадові Хатамі, щоби заявити: вибори вирішуватимуть релігійну ідентичність країни — адже називається вона Ісламська Республіка Іран. Колишній командувач Революційної ∂вардії, а нині член впливової Ради доцільності, що вирішує законодавчі суперечки, попередив Хатамі: якщо той відступить «від народу й від ісламу, ми відступимо від вас». А ліберальні сили в листі звинувачено в тому, що вони намагаються внаслідок виборів змусити консерваторів до політичних реформ.

А перед тим одна з провідних партій реформаторської коаліції, Організація муджахедів ісламської революції, звинуватила консерваторів у намаганні перешкодити Іранові стати демократією і назвала майбутнє голосування вибором «між демократією й насиллям».

І посеред такої дедалі емоційнішої атмосфери напередодні виборів консерватори не припиняють тиск на лібералів.

Реформатори, що їхні позиції зміцнила повна перемога на президентських виборах 1997 року Хатамі, який обіцяв розширити політичні й суспільні свободи, а потім і перемога на минулорічних парламентських виборах, стверджують, що влада має виконати вимоги виборців і піти на зміни.

Вони переважають у виконавчій і законодавчій гілках — але консерватори міцно контролюють судочинство.

Консервативні сили вважають реформаторів за загрозу системі верховного релігійного керівництва, що існує в Ірані: вся громадянська влада підпорядкована релігійній, Президент країни стоїть під Верховним керівником, якого призначають ісламські кола. Ця система по суті означає, що країною керує не обрана народом влада, а релігійна.

Мохаммад Хатамі й сам релігійний діяч і не виступає проти цього. Але консерваторам того мало — і через свій вплив у судовій владі вони закрили близько 40 видань, головно реформістських, і ув’язнили понад 60 журналістів і політичних активістів.

Консерватори хочуть домогтися того, щоби цього року значної перемоги не отримав ні Хатамі, ні який інший поміркований кандидат, послабити саму інституцію обраного президента й забезпечити, щоб демократична система в Ірані не поставила під загрозу релігійне керівництво, зазначає фахівець із іранської політики Університету міста Н’ю Йорка Ерванд Абрагам’ян. Але, за його словами, така стратегія може й принести консервативним силам тимчасову перемогу, та врешті призвести до зворотнього: «У перспективі це було б дуже погано для самого режиму, бо ж значну частку ле∂ітимності дає Ісламській Республіці саме республіканський аспект системи».

На думку консерваторів, серцевиною Ісламської Республіки є згадана система верховенства релігійних кіл — але в очах громадськості нею є республіканський чинник режиму. Тож якщо консерваторам удасться по суті позбавити вибори сенсу, вони тим самим остаточно підірвуть ле∂ітимність нинішньої системи влади й довіру до неї, вважає аналітик.

Мохаммад Хатамі, що є очевидним претендентом на перемогу, якщо він піде на вибори, все вичікує — він іще має час до кінця першого тижня травня, щоб оголосити своє рішення. А тим часом він докладає всіх зусиль, щоби питання не поставало так гостро, як його змальовують політичні супротивники: в нещодавній промові Хатамі назвав Ісламську Республіку «моделлю, за якої релігія й свобода можуть жити поруч».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG