Прага, 2 травня 2001 – Дві сусідні держави з етнічно спорідненим населенням вибирають різні моделі розвитку та зовнішньо-політичні орієнтації. Кишинів і Бухарест обговорюють сьогодні нові переспективи взаємин але чи є вони взаємно продуктивними – покаже час. А тим часом новий президент Молодови Володимир Воронін відвідав цими днями Румунію з офіційним візитом.
Відомо, що Молдова була до 1940 року складовою частиною Румунії і дві третини громадян Молдови розмовляють на спорідненій з румунською мові. Нині, з перемогою на нещоданіх виборах комуністів, Кишинів все більше орієнтується на Москву, від якої залежить у багатьох економічних позиціях і оголосив російську другою державною мовою. Румунія ж обрала шлях до ЄС і НАТО, нинішній лівий президент Йон Ілієску оголосив про однозначний курс країни на ринкову економіку з соціальним ухилом, щось близьке до шведської моделі, як охарактеризувала нещодавано наміри й орієнтири румунського лідера лондонська «Файненшел Таймс». Реальність румунсько-молодовських взаємин така, що за останні три роки товарообіг між сусідами скоротився на 50 відсотків. Бухарест непокоїть те, що діється в самопроголошеному Придністров’ї, де стоять російські війська. Про що при характеристиці не вирішених спільних проблем Йон Ілієску нагадав президенту Молдови Володимиру Вороніну:
« Вони також стосуються пошуку взаємовигідного рішення Придністровської проблеми».
Нагадаємо, що ЄС наполягає на негайних заходах Бухареста на румуно-молодовському кордоні, через котрий майже вільно проходять тисячі нелегальних міґрантів, котрі прямують до західних країн. На зустрічі з молдовським президентом Йон Ілієску сказав, що громадяни Молодви й України можуть із закордонними паспортами вільно відвідувати Румунію але їм заборонено використовувати румунську територію як транзитну, тобто для українських і молдовських громадян західний кородон Румунії стає з літа цього року фактично закритим.
На румуно-молдовських переговорах, зокрема під час зустрічі Володимира Вороніна з прем’єром Румунії Адріаном Настасе, йшлося про нові кроки у розвитку економічної співпраці, зокрема про відкриття бізнес-центрів в Кишиневі та Бухаресті. Також відзначалось, що сусідні країни можуть проявляти більше спільних ініціатив у зміцненні співпраці між країнами Південно-Східної Європи, котрі входять до Балканського Пакту Стабільності. Зокрема, президент Молдови сказав у Бухаресті:
«Я дуже задоволений результатом мого візиту до Румунії. Ми домовилися про співпрацю у міжнародних організаціях і отримали підтримку Бухареста щодо нашого членства у Балканському пакті стабільності.»
Нагадаємо, що новий лідер Молдови вже заявляв нещодавно про готовність Кишинева хоч сьогодні вступити до російсько-білоруського союзу та про введення на території Молдови спільної для цього союзу валюти, яку ще реально не визначили між собою ні Мінськ, ні Москва. Чи довготривалими будуть промосковські плани Володимира Вороніна та його прихильників – покаже час, а тим часом й румунський прем’єр пояснив новому молдовському президентові необхідність встановлення більш суворих реалій на румунсько-молдовському кордоні, що, звичайно боляче вдарить, насамперед, по молдовських громадянах, понад 40 відсотків з яких ще не мають закордонних паспортів нового зразка. Як це відіб’ється на внутрішній ситуації в Молдові, сьогодні сказати ще важко.
Відомо, що Молдова була до 1940 року складовою частиною Румунії і дві третини громадян Молдови розмовляють на спорідненій з румунською мові. Нині, з перемогою на нещоданіх виборах комуністів, Кишинів все більше орієнтується на Москву, від якої залежить у багатьох економічних позиціях і оголосив російську другою державною мовою. Румунія ж обрала шлях до ЄС і НАТО, нинішній лівий президент Йон Ілієску оголосив про однозначний курс країни на ринкову економіку з соціальним ухилом, щось близьке до шведської моделі, як охарактеризувала нещодавано наміри й орієнтири румунського лідера лондонська «Файненшел Таймс». Реальність румунсько-молодовських взаємин така, що за останні три роки товарообіг між сусідами скоротився на 50 відсотків. Бухарест непокоїть те, що діється в самопроголошеному Придністров’ї, де стоять російські війська. Про що при характеристиці не вирішених спільних проблем Йон Ілієску нагадав президенту Молдови Володимиру Вороніну:
« Вони також стосуються пошуку взаємовигідного рішення Придністровської проблеми».
Нагадаємо, що ЄС наполягає на негайних заходах Бухареста на румуно-молодовському кордоні, через котрий майже вільно проходять тисячі нелегальних міґрантів, котрі прямують до західних країн. На зустрічі з молдовським президентом Йон Ілієску сказав, що громадяни Молодви й України можуть із закордонними паспортами вільно відвідувати Румунію але їм заборонено використовувати румунську територію як транзитну, тобто для українських і молдовських громадян західний кородон Румунії стає з літа цього року фактично закритим.
На румуно-молдовських переговорах, зокрема під час зустрічі Володимира Вороніна з прем’єром Румунії Адріаном Настасе, йшлося про нові кроки у розвитку економічної співпраці, зокрема про відкриття бізнес-центрів в Кишиневі та Бухаресті. Також відзначалось, що сусідні країни можуть проявляти більше спільних ініціатив у зміцненні співпраці між країнами Південно-Східної Європи, котрі входять до Балканського Пакту Стабільності. Зокрема, президент Молдови сказав у Бухаресті:
«Я дуже задоволений результатом мого візиту до Румунії. Ми домовилися про співпрацю у міжнародних організаціях і отримали підтримку Бухареста щодо нашого членства у Балканському пакті стабільності.»
Нагадаємо, що новий лідер Молдови вже заявляв нещодавно про готовність Кишинева хоч сьогодні вступити до російсько-білоруського союзу та про введення на території Молдови спільної для цього союзу валюти, яку ще реально не визначили між собою ні Мінськ, ні Москва. Чи довготривалими будуть промосковські плани Володимира Вороніна та його прихильників – покаже час, а тим часом й румунський прем’єр пояснив новому молдовському президентові необхідність встановлення більш суворих реалій на румунсько-молдовському кордоні, що, звичайно боляче вдарить, насамперед, по молдовських громадянах, понад 40 відсотків з яких ще не мають закордонних паспортів нового зразка. Як це відіб’ється на внутрішній ситуації в Молдові, сьогодні сказати ще важко.
