Доступність посилання

ТОП новини

Установча конференція Українського відділення Міжнародної асоціації релігійної свободи


Установча конференція Українського відділення Міжнародної асоціації релігійної свободи

Київ, 4 квітня 2001 - Наприкінці квітня в Києві відбулася установча конференція Українського відділення Міжнародної асоціації релігійної свободи - організації, яка вже 105 років відстоює релігійні права і свободи людини в усьому світі. Асоціація має свої відділення у більш, ніж 50 країнах, і відома своїми рішучими виступами на захист прав особи не лише сповідувати, але й поширювати свої переконання, безперешкодно змінювати їх, створювати відповідні навчальні та культурницькі заклади, утримувати місця поклоніння.

До Ради директорів Українського відділення Міжнародної асоціації релігійної свободи увійшли представники православних, протестантських та Греко-Католицької церков, а також науковці, громадські діячі, правознавці. Причому, деякі протестантські союзи делегували в Раду директорів своїх керівників.

Втім, проблеми у сфері релігійної свободи існують, практично, в усіх церков і спільнот в Україні. Жодна з них не домінує беззастережно в усіх регіонах; кожна з них у тому чи іншому регіоні постає, як релігійна меншина. Попри непогані оцінки, які виставляють Україні урядові й неурядові організації, що здійснюють моніторинг ситуації зі свободою совісті та переконань, проблеми тут очевидні й часом дуже гострі. Принаймні, випадки відмови релігійним громадам у реєстрації їхніх статутів, виділенні їм земельних ділянок під будівництво храмів і молитовних будинків з боку місцевих органів влади мають зовсім непоодинокий характер. Відомі випадки дискримінації громадян за місцем роботи у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, точніше - через те, що ті сповідували “неправильну” з погляду начальства релігію. Досить часто представники релігійних меншин отримують “батьківську” пораду в місцевих держадміністраціях і навіть у міліції узгодити свою діяльність з архиєреями церков більшості. Релігійні спільноти стикаються із серйозними труднощами, коли намагаються заснувати власні загальноосвітні школи, а окремі віруючі - реалізувати своє право на альтернативну (невійськову) службу.

У виступах учасників конференції наголошувалося, що нині в Україні права релігійної організації захищені часом більш надійно, аніж релігійні права окремої особи. Особа як така отримує права на гідний вияв своїх релігійних переконань не тому, що вона є носієм цих прав за людським і Божим законом, а тому, що вона є членом тієї чи іншої церкви. Дискусія виявила також, що цілковитої згоди в розумінні релігійної свободи і релігійних прав людини поки що немає, і це, мабуть, природно. Зокрема, не для всіх є самозрозумілою універсальність цієї свободи: неможливо встановлювати різні її параметри для віруючих різних релігійних напрямків, - це відкидає суспільство принаймні до стандартів XVIII століття.

Ще одним принциповим питанням є проблема обмеження виявів релігійної свободи. Європейські стандарти визнають, що міркування національної безпеки, моралі, здоров’я і свобод громадян можуть бути підставою для обмеження релігійної свободи. Але в кожній з країн ціла низка судових прецедентів установлювала, які конкретні вияви релігійних почуттів є замахом на суспільну мораль або громадянський мир. В Україні, скидається, це ще попереду.

Нарешті, чи є розширення й поглиблення релігійних свобод замахом на релігійну ідентичність нації, відданість її тій чи іншій церкві? Дослідження, що здійснювалися в багатьох країнах, свідчать, що попри побоювання багатьох ієрархів історичних церков справа виглядає інакше. Якраз примус у релігійній сфері, навіть якщо він і носить більш або менш цивілізований характер: як-от у вигляді встановлення державної церкви - призводить до зміцнення секулярних тенденцій і падіння релігійності.

Проте, мабуть, теоретичні питання постануть перед Українським відділенням Міжнародної асоціації релігійної свободи ще не скоро. Натомість на нього чекають неозорі обшири повсякденної рутинної праці, у процесі якої з’ясується, чи готові члени асоціації захищати релігійні права людини поза тим, що переконання цієї людини далеко не завжди можуть видатися їм прийнятними.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG