Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 10:32

Про наріжний камінь у стосунках України з МВФ – про зниження ставки експортного мита на насіння соняшника. У чому суть проблеми?


Про наріжний камінь у стосунках України з МВФ – про зниження ставки експортного мита на насіння соняшника. У чому суть проблеми?

Київ, 4 квітня 2001 - Зниження ставки експортного мита на насіння соняшника є однією із головних умов Міжнародного Валютного Фонду для надання Україні чергового траншу за програмою розширеного фінансування (EFF). Упродовж року, що минув, Верховна Рада робила неодноразові спроби задовольнити цю вимогу МВФ, однак щоразу вони були безуспішними. Чому ця причина стала наріжним каменем у стосунках України з Міжнародним Валютним Фондом?

Двадцятитрьохвідсоткове експортне мито на насіння соняшника було запроваджене Україною у жовтні 99-го року терміном на три роки. Такі дії офіційний Київ пояснив інтересами вітчизняного сільгоспвиробників та необхідністю захистити внутрішній ринок. Найбільший зиск від цього, як каже член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Василь Круценко, отримали не виробники, а ті фірми, які працювали за давальницькими схемами. Таким робом, за його словами, лише цього року з України було вивезено більше одного мільйона тонн насіння, внаслідок чого втрати бюджету склали дев’яносто мільйонів доларів, оскільки ці операції не оподатковувалися.

Практично одразу ж після запровадження Україною вивізного мита на насіння соняшника, це рішення стало предметом критики з боку МВФ. Останній сприйняв це як спробу шляхом адміністрування регулювати ринок. Голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності Валерій Альошин каже, що вимоги МВФ є відображенням стандартних позицій Фонду стосовно лібералізації торговельних стосунків.

Валерій Альошин продовжує:

“Валютний фонд вважає абсолютно недоцільними і шкідливими для економіки будь-які заборони, пов’язані з експортом. У даному випадку, мито на насіння соняшнику створює переваги для кількох підприємств, які є переробниками цього насіння, і в той же час, створює умови недостатньо привабливі для виробників соняшнику. Чому? Тому що ціна формується в умовах олігополістичного ринку, коли декілька покупців диктують ціну виробникові”.

У свою чергу заступник міністра агропромислового комплексу Петро Шейко питання про зниження вивізного мита на насіння соняшника вважає заполітизованим.

У березні цього року український парламент спромігся ухвалити у першому читанні закон, який знижує ставку експортного мита на насіння соняшнику із двадцяти трьох до сімнадцяти відсотків і забороняє використання давальницьких схем. Однак, проти ухвалення цього документу у остаточній редакції виступили комуністи, які переконані, що зниження ввізного мита негативно позначиться на кон’юнктуру внутрішнього ринку. До речі, за офіційними даними, у сезоні двохтисячного – дві тисячі першого років з України за кордон було вивезено близько восьмисот тисяч тонн насіння соняшника, або двадцять три відсотки зібраного врожаю. Тим часом, упродовж минулого року виробництво олії зросло на 77%, у порівнянні із 1999-м роком.

За оцінками українських спеціалістів, у разі відміни ввізного мита на насіння соняшника, вже цього року посівні площі під соняшник зменшаться на 10 %. Таким чином, офіційний Київ укотре опинився перед вибором – політичної доцільності чи захисту власних економічних інтересів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG