Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 11:36

The Economist: шанси України на реформи й стабільність із відставкою уряду Ющенка згоріли ясним вогнем


The Economist: шанси України на реформи й стабільність із відставкою уряду Ющенка згоріли ясним вогнем

Прага, 4 травня 2001 — «Сподівання відходять, турботи повертаються» — так коментує відставку уряду Прем’єр-міністра України Віктора Ющенка британський тижневик Економист. Відхід найбільш реформаторського уряду в історії України — це вже погано. Те, як він пішов, — іще гірше. А перспективи на краще майбутнє — жахливі, пише журнал в останньому числі.

Уряд Віктора Ющенка знову пробудив сподівання, що Україна закінчує десятиліття безладу. Крім усього, Ющенко був наразі найпопулярнішим політиком країни, а його стиль урядування — набагато відкритіший і демократичніший, ніж у його попередників, зазначає Економист.

Але його успіхи мало вартували для тих, хто має в Україні вплив. Із боку Президента Леоніда Кучми й його дружків були постійні напади на уряд, що їхнє коріння було частково в заздрощах, а частково в роздратуванні, що уряд розладнував вигідні бизнесові оборудки.

Від деякої критики Ющенко захищався не дуже вдало — головно від звинувачень, що Національний банк за часів його керівництва в ньому дезінформував МВФ про українські валютні резерви.

Інша критика псує й його останній послужний список: сам Ющенко сумнозвісно неорганізований і непунктуальний, його кабінет був невпинно зайнятий пошуками виходу з чергових криз і мало коли був здатний скласти плани на далеку перспективу, пише Економист. Ющенко, банкір, що помітно не полюбляє партійну політику, на диво добре знаходив спільну мову з пересічними українцями, гірше — з малими підприємцями, і зовсім погано вправлявся з умовлянням олігархічних кланів у парламенті.

Найбільша політична помилка Ющенка, наголошує тижневик, сталася в березні, коли він підписав різкого спільного листа з Кучмою, де опозиціонерів, природних Ющенкових союзників, було названо «фашистами» й «хуліганами». На його думку, це була ціна того, щоб залишитися на посаді і вберегти економічне відродження країни. Але через місяць Кучма лише ледь-ледь підтримав Ющенка, і його уряд, а разом із ним і шанс України на реформи й стабільність, згоріли ясним вогнем, констатує британський журнал.

Дедалі менша групка оптимістів в Україні покладає свої сподівання головно на широкі Ющенкові плечі. Якщо він твердо стане за справу опозиції, він може домогти кинути грізний виклик нинішнім владним силам, уважає Економист.

Але всі ознаки розчаровують: опозиція є різнобарвна суміш, а флегматичний і обережний Ющенко, хоч і розлючений зрадою Кучми, цілком зрозуміло вагається, чи впрягатися йому надто міцно в воза, що його тягне така різноманітна юрба. До того ж, зауважує тижневик, офіційні засоби інформації — проти нього. Поки Ющенко був прем’єр-міністр, він ∂арантовано мав хоч дещицю ефірного часу; в опозиції все буде інакше: контрольоване державою телебачення, практично найважливіший засіб інформації в Україні, може або не звертати на нього уваги — або ж очорнити його ім’я.

На цьому може й не скінчитися — нещодавню українську історію встелено трупами, нагадує Економист, — включно з Ющенковим улюбленим попередником на посаді голови Національного банку Вадимом Гетьманом, якого вбили, коли він наступив на чийсь дуже важливий мозоль.

Та й чи з Ющенком, чи без нього, а опозиція має надто малу підтримку громадськості, щоби здобути справжню вагу. Демонстрації останніх місяців були величезні за жалюгідними українськими стандартами, — але навіть юрба в 20 тисяч навряд чи змусить владу затремтіти. Більшість українців, якщо вони взагалі цікавляться політикою, вважають Ющенка за гарну людину — але не бачать, чим могли б йому допомогти.

Правда ж у тому, що олігархи й круті хлопці навколо Президента мають достатньо міцні позиції, гроші й силу, щоби втримати багатство й владу, які вони загребли. А українцям, що виступають проти них, бракує сили волі, хитрощів і народної підтримки, щоби прогнати їх, пише британський тижневик Економист.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG