Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 07:05

Думка політологів: Росія становить небезпеку


Думка політологів: Росія становить небезпеку

Прага, 8 травня 2001 — Країни Східної й Середньої Європи, серед них і Україна, мають не забувати про дедалі більшу загрозу їхній безпеці з боку Росії, яка за свого нового керівництва взялася відновлювати свій вплив по всій своїй колишній імперії й далі. Така була одна з головних тем нещодавньої, вже третьої щорічної міжнародної конференції празького Інституту національної безпеки, в якій узяли участь відомі вчені, політики, дипломати й військові з багатьох країн світу — переважно консервативного спрямування. Тому й думки, що пролунали на конференції, досить різкі.

Росія втратила можливість для свого розвитку після розвалу Радянського Союзу: через брак сміливості й енергії вона не здійснила суду над комуністичною системою, вважає учасник празької конференції, російський еміґрант і радянський дисидент Владімір Буковскій — тільки такий суд, на його думку, міг би відвернути постання в Росії нинішнього режиму, що його він називає «урядом КДБістських креатур, які не приховують свого минулого».

Тепер, сказав Буковскій, КДБ змінив тільки вивіску на Федеральну службу безпеки Росії:

«Що ж робить КДБ сьогодні? КДБ сьогодні володіє бізнесами. Вони володіють великим шматком алюмінієвої промисловості. Вони володіють великим шматком газової індустрії. Їхня ідея сьогодні — відновити Радянський Союз через енергетичну залежність, чи то в країнах Балтії, чи то в Східній Європі. І, звичайно, – каже Владімір Буковскій, – після встановлення такої залежності, чи газової, а чи електроенергетичної, вони підуть далі силою зі своїми звичними структурами».

Але він переконаний, що нічого в КДБ не вийде:

«Чи матимуть вони успіх? Ні. Не вірю ані на хвилю, що хоч хто був би здатен відновити Радянський Союз. Історію не повториш. Але вони намагатимуться, і в цьому намаганні готові знищити ще багато життів, нові покоління, що могли б жити як вільні люди. Вони можуть знищити іще багато корисного, що з’явилося за останні 10 років, серед того й поставити під загрозу незалежність і демократію в Східній Європі. Над цим вони працюватимуть — уже видно їхні дії, як вони намагаються відновити залежність цих держав, як то було за часів СРСР», – каже Буковскій.

Але єдиний вихід із цього для Росії — її подальший розпад: за словами Владіміра Буковского, «Росія небезпечна тим, що вона занадто слабка».

Французького політолога Франсуаз Том, колишню політичну радницю Міністерства оборони Франції, цікавить, що Президент Росії Владімір Путін збирається робити з тією владою, яку він собі поназбирував. До офіційної думки — що Путін розпочне болісні економічні реформи, так нагально необхідні Росії — вона ставиться скептично:

«Головна мета Путінових реформ, на мою думку, є створення нової російської еліти. Як уважає середовище КДБ, у якому формувався Путін, до занепаду Радянського Союзу спричинилася зрада його еліти, зрада комуністичної партії. Тож завдання нової російської адміністрації, – уважає Франсуаз Том, — розбудувати нову еліту, віддану державі й аґресивну, яка командуватиме й економікою — могутню олігархію, що буде здатна врівноважити (своїми успіхами) занепад решти населення Росії».

Але не добробут Росії є мета Кремля, попереджає політолог: політична мета Путіна — це «навчати кадри, чиновників, володарів майбутнього, майбутньої імперії, що її Кремль почав енергійно розбудовувати».

Вона навіть порівнює реформу державного устрою Росії, що її Путін щойно докінчив, зі змінами, які запровадив в устрої Німецького Райху Гітлер у 1933 – 34 роках.

«Ця реформа є прелюдія до розбудови імперії. Створення вертикалі влади має сенс лише тоді, як воно має за підґрунтя зовнішньополітичний проект, – уважає Франсуаз Том. – Машина влади, збудована в Москві, покликана поширитися не тільки на колишній Радянський Союз, але й на решту Європи».

В СНД російська геґемонія вже добре просунулася, сказала французька дослідниця: Україну, Молдову й Грузію змушено підкоритися волі Москви, та й над Каспієм Росія вже, очевидно, відновила контроль. Але відновлення російської імперії — лише проміжна стадія; головна мета — Європа, попереджає Франсуаз Том і підбиває підсумок: амбіції Росії можна зупинити тільки ззовні.

Між тим, що відбувається в Росії, і «дуже тривожними» подіями в Україні, є багато зв’язків — це думка політолога Оксфордського університету й радника Міністерства оборони Великої Британії Джеймза Шера.

За його словами, багато що з того, що діялося в Україні за останні два роки, засвідчує різницю між двома українськими словами — двома поняттями: «незалежність» і «самостійність».

Із розпадом Радянського Союзу Україна змогла швидко відновити свою «незалежність» — але політична еліта країни, на думку дослідника, виявилася не спроможна розвинути й другу складову — «самостійність», здатність самому стояти на власних ногах.

Тепер, за його словами, українська еліта набагато реалістичніше ставиться до того, що таке Європейський Союз:

«Вони починають розуміти, що ЄС загалом не зацікавлений у стратегічній важливості України. Він не надто цікавиться зовнішньою політикою України. У чому ЄС зацікавлений, так це у внутрішній політиці України, – вважає Джеймз Шер. – Тільки через зміни у внутрішній політиці можна досягти задовільних узаємин із ЄС, наблизитися до нього, чи й, як завжди вголос заявляла своє бажання Україна, вступити до нього».

Але коли політична еліта України дивиться на вимоги ЄС, чи то в економічних, чи демократичних реформах або дотриманні прав людини, вона доходить висновку, що цих цілей за наявний у неї час досягти неможливо — ба більше: спроби наблизитись до здійснення цих вимог підірвуть її власну владу й багатство, каже Шер. Росія ж натомість нічого цього від України не вимагає. Через це українська еліта, що походить із глибин радянської номенклатури, вирішила йти на нові й нові поступки Росії:

«У такій країні, як Україна, де дуже важко, якщо й узагалі не неможливо, відокремити владу й гроші, в якій державні інституції по суті напівприватизовані, в якій транснаціональна номенклатура радянської доби має небезпечно велику владу, — в такій країні, – вважає Джеймз Шер, – альянси між російським капіталом і українським капіталом неминуче стають також широкими альянсами між російськими та українськими політичними, б’юрократичними й адміністративними структурами».

Унаслідок цього справді щирі прозахідні українські урядовці опиняються на узбіччі, зазнають залякувань і в багатьох випадках звільняються з посад. Шер навів приклад, як двічі російські представники подавали Президентові України перелік осіб, яких вони вважали шкідливими для двосторонніх узаємин, і щоразу це закінчувалося численними відставками.

Але найважливіше, на думку британського політолога, те, що очевидні успіхи Росії в Україні найбільше шкодять самій Росії — бо вони по суті зміцнюють хибне переконання Москви, що вона може просувати свої інтереси й розвивати своє майбутнє не постімперськими, а неоімперськими засобами.

І тут Джеймз Шер погоджується з думками Владіміра Буковского, Франсуаз Том і інших учасників празької міжнародної конференції: така політика Росії приречена призвести врешті до її подальшого розпаду й зубожіння.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG