Прага, 10 травня 2001 - Візит президента Югославії Коштуніци до США привертає пильну увагу американських і загалом міжнародних засобів інформації. Із цим візитом оглядачі й американські офіційні особи пов’язують згоду Бєлграда видати міжнародному трибуналові в Гаазі колишнього комуністичного диктатора Мілошевича та інших воєнних злочинців за надання Югославії економічної допомоги у відбудові країни.
Саме цей аспект, можна сказати, став у центрі уваги візиту Коштуніци до Вашінгтона. Інші питання, зокрема майбутнє Югославської федерації або питання контролю сербських військ над окремими районами на півдні Сербії і Косова не викликали особливих суперечностей і, по суті, опинилися на другому плані. Головною темою розмов Коштуніци із президентом Бушем і держсекретарем Пауелом було передання Міжнародному судові в Гаазі колишнього югославського керівника Мілошевича та інших воєнних злочинців, яких судитимуть передусім за етнічні чистки у краї Косово, а також за воєнні злочини під час збройних конфліктів у Боснії і Хорватії. У розмові з Коштуніцею президент Буш поставив чітку і ясну передумову: американська економічна й фінансова допомога Югославії цілковито залежатиме від співробітництва югославського керівництва з Міжнародним трибуналом в Гаазі. Цю ж саму вимогу Коштуніца почув і від держсекретаря Пауела, який напередодні, тобто у вівторок мав зустріч з головним прокурором Міжнародного трибуналу в Гаазі Карлою дель Понте. Після цієї зустрічі вона заявила журналістам, що Пауел схильний вимагати від Коштуніци точної дати передання Мілошевича судові в Гаазі.
Тим часом Коштуніца твердить, що перед переданням Мілошевича Міжнародному судові необхідно ухвалити нові закони, на підставі яких можна було б здійснити екстрадицію. Пізніше, під час зустрічі з Пауелом він погодився з необхідністю співпрацювати з Гаагським трибуналом, якщо Югославія бажає бути добрим членом ООН, проте підкреслив, що цю справу не слід пов’язувати з наданням Югославії західної допомоги.
Ми не бажали би, щоб ви пов’язували політичні умови з фінансовою допомогою - американською і загалом міжнародною, заявив Коштуніца. Таке узалежнення створить умови для екстремістів і тому є контрпродуктивне.
Виступаючи в Нью-Йорку перед переговорами з Бушем і Пауелом югославський керівник заявив, що Белград має намір судити Мілошевича та інших воєнних злочинців на батьківщині і не передавати їх міжнародному судові. При цьому він скритикував Захід за його категоричні вимоги передати воєнних злочинців міжнародному військовому судові. Коштуніца звинуватив Захід у тому, що він не дає можливості Югославії відновити власну законність. Однак, після переговорів з Бушем і Пауелом тон Коштуніци явно змінився. Оглядачі зауважують при цьому, що новий югославський керівник перебуває також під тиском внутшішніх політичних укладів у Сербії, де прихильники Мілошевича ще мають значні впливи і займають відповідальні державні посади.
Саме цей аспект, можна сказати, став у центрі уваги візиту Коштуніци до Вашінгтона. Інші питання, зокрема майбутнє Югославської федерації або питання контролю сербських військ над окремими районами на півдні Сербії і Косова не викликали особливих суперечностей і, по суті, опинилися на другому плані. Головною темою розмов Коштуніци із президентом Бушем і держсекретарем Пауелом було передання Міжнародному судові в Гаазі колишнього югославського керівника Мілошевича та інших воєнних злочинців, яких судитимуть передусім за етнічні чистки у краї Косово, а також за воєнні злочини під час збройних конфліктів у Боснії і Хорватії. У розмові з Коштуніцею президент Буш поставив чітку і ясну передумову: американська економічна й фінансова допомога Югославії цілковито залежатиме від співробітництва югославського керівництва з Міжнародним трибуналом в Гаазі. Цю ж саму вимогу Коштуніца почув і від держсекретаря Пауела, який напередодні, тобто у вівторок мав зустріч з головним прокурором Міжнародного трибуналу в Гаазі Карлою дель Понте. Після цієї зустрічі вона заявила журналістам, що Пауел схильний вимагати від Коштуніци точної дати передання Мілошевича судові в Гаазі.
Тим часом Коштуніца твердить, що перед переданням Мілошевича Міжнародному судові необхідно ухвалити нові закони, на підставі яких можна було б здійснити екстрадицію. Пізніше, під час зустрічі з Пауелом він погодився з необхідністю співпрацювати з Гаагським трибуналом, якщо Югославія бажає бути добрим членом ООН, проте підкреслив, що цю справу не слід пов’язувати з наданням Югославії західної допомоги.
Ми не бажали би, щоб ви пов’язували політичні умови з фінансовою допомогою - американською і загалом міжнародною, заявив Коштуніца. Таке узалежнення створить умови для екстремістів і тому є контрпродуктивне.
Виступаючи в Нью-Йорку перед переговорами з Бушем і Пауелом югославський керівник заявив, що Белград має намір судити Мілошевича та інших воєнних злочинців на батьківщині і не передавати їх міжнародному судові. При цьому він скритикував Захід за його категоричні вимоги передати воєнних злочинців міжнародному військовому судові. Коштуніца звинуватив Захід у тому, що він не дає можливості Югославії відновити власну законність. Однак, після переговорів з Бушем і Пауелом тон Коштуніци явно змінився. Оглядачі зауважують при цьому, що новий югославський керівник перебуває також під тиском внутшішніх політичних укладів у Сербії, де прихильники Мілошевича ще мають значні впливи і займають відповідальні державні посади.
