Київ, 10 травня 2001 - На прес-конференції у Києві народні депутати України, члени Постійної делегації України у Парламентській Асамблеї Ради Європи наголошували, що перенесення слухання українського питання у ПАРЕ на червень є нічим іншим, як зволіканням із летальним кінцем для України. Причина у тому, що до Української держави висувають , на думку парламентаріїв, надмірні зобов’язання. Це, на їхню думку, є неправильним , оскільки засновники Ради Європи шліфували свою демократію століттями, тоді як Україна, образно кажучи, “у пелюшках” демократії. Хоча, з другого боку, на квітневій частині ПАРЕ українській делегації вдалося поліпшити клімат у сесійній залі. Із 23-х доповідачів жоден не підтримав пропозицію виключити Україну з Ради Європи.
До студії " Ранкової Свободи" завітав народний депутат України, член Постійної делегації України у ПАРЕ Василь Костицький.
Майя Нагорняк:
“Як Ви гадаєте, зважаючи на сьогоднішні стосунки України і Ради Європи, яке рішення щодо України буде ухвалене Радою Європи в червні цього року?”.
Василь Костицький:
“ Я не сумніваюся, що Рада Європи не буде, даруйте за непротокольний вираз, цяцькатися з Україною. Якщо ми не продемонструємо якнайшвидше прагнення ухвалити ті законопроекти, які визначені ще в 1995 році Радою Європи, то стане питання про застосування санкцій.
Цього разу санкції не застосували не тому, що Європа нас пожаліла, а тому що була проведена відповідна робота і за допомогою політичних важелів вдалося зламати ситуацію.”
Майя Нагорняк:
“Санкції – це однозначно виключення з Ради Європи чи, можливо, це буде позбавлення голосу української делегації в Раді Європи?”
Василь Костицький:
“Питання щодо України слухалося вже шість разів. Раніше ставилося питання про застосування санкцій до держави – тобто призупинення членства або виключення.
Уперше на цій сесії пролунала пропозиція про позбавлення делегації права голосу або взагалі позбавлення права на акредитацію на участь в роботі Парламентської Асамблеї.
Не можна сказати, що однозначно ситуація виглядає так, що Верховна Рада не хоче демонструвати (шляхом ухвалення відповідних законів) свій європейський вибір. Верховна Рада дуже часто втягується в політичні протистояння і це, здебільшого, заважає успішній роботі. Друге. Я не втомлююся повторювати, що в 1995 році під впливом ейфорії ми самі підготували відповідний проект і взяли на себе надмірно високі зобов’язання перед Радою Європи. Жодна держава неспроможна за такий короткий термін ухвалити стільки законодавчих актів.”
Майя Нагорняк:
“Тобто Ви вважаєте, що, в цілому, можлива така ситуація, що за 51 рік існування організації Ради Європа Україну виключать з цієї структури?”
Василь Костицький:
“Я не хочу бути фаталістом, думаю, у нас є можливості впливати на ситуацію і ухвалити законодавчі акти, які продемонструють суттєвий прогрес з боку України. Це може зробити парламент, а президент обіцяв підписати Кримінальний кодекс України вже найближчим часом. Але проблема не тільки в цьому. На зустрічі з доповідачами Ради Європи на моє запитання, чи буде достатньо ухвалити ці законодавчі акти для припинення моніторингу України з боку РЄ, - відповідь була негативна. Тобто моніторинг буде продовжуватися. А це є теж відповідна санкція.”
Майя Нагорняк:
“Чи відома Вам реакція президента на ситуацію, що склалася між Україною і Радою Європи?”
Василь Костицький:
“Я сподіваюся, що президент зустрінеться з парламентською делегацією Ради Європи. Мене менше цікавить позиція президента, бо я вважаю, що європейський вибір, який він проголосив, не буде піддаватися сумніву.
Мене турбує інше: розігрується боротьба навколо того, яке місце в сучасному світі посяде Україна. Є політичні сили, які намагаються виштовхнути Україну з Ради Європи, і таким чином порушити існуючий в Європі баланс, який базується на рівновазі сил між США, Росією і самою Європою. Якщо Україна опиняється на одній лінії з Росією, Молдовою та Білоруссю, ми маємо новий виток “холодної війни”. А це означає, що буде нова гонка озброєнь, звичайно, зросте кількість робочих місць, буде вирішена низка соціальних проблем у багатьох державах, але робити зброю для своїх дітей та онуків, мені здається, сучасне суспільство, високоцивілізоване, інтелектуальне, - не повинне.”
Майя Нагорняк:
“Як Ви гадаєте, зважаючи на сьогоднішні стосунки України і Ради Європи, яке рішення щодо України буде ухвалене Радою Європи в червні цього року?”.
Василь Костицький:
“ Я не сумніваюся, що Рада Європи не буде, даруйте за непротокольний вираз, цяцькатися з Україною. Якщо ми не продемонструємо якнайшвидше прагнення ухвалити ті законопроекти, які визначені ще в 1995 році Радою Європи, то стане питання про застосування санкцій.
Цього разу санкції не застосували не тому, що Європа нас пожаліла, а тому що була проведена відповідна робота і за допомогою політичних важелів вдалося зламати ситуацію.”
Майя Нагорняк:
“Санкції – це однозначно виключення з Ради Європи чи, можливо, це буде позбавлення голосу української делегації в Раді Європи?”
Василь Костицький:
“Питання щодо України слухалося вже шість разів. Раніше ставилося питання про застосування санкцій до держави – тобто призупинення членства або виключення.
Уперше на цій сесії пролунала пропозиція про позбавлення делегації права голосу або взагалі позбавлення права на акредитацію на участь в роботі Парламентської Асамблеї.
Не можна сказати, що однозначно ситуація виглядає так, що Верховна Рада не хоче демонструвати (шляхом ухвалення відповідних законів) свій європейський вибір. Верховна Рада дуже часто втягується в політичні протистояння і це, здебільшого, заважає успішній роботі. Друге. Я не втомлююся повторювати, що в 1995 році під впливом ейфорії ми самі підготували відповідний проект і взяли на себе надмірно високі зобов’язання перед Радою Європи. Жодна держава неспроможна за такий короткий термін ухвалити стільки законодавчих актів.”
Майя Нагорняк:
“Тобто Ви вважаєте, що, в цілому, можлива така ситуація, що за 51 рік існування організації Ради Європа Україну виключать з цієї структури?”
Василь Костицький:
“Я не хочу бути фаталістом, думаю, у нас є можливості впливати на ситуацію і ухвалити законодавчі акти, які продемонструють суттєвий прогрес з боку України. Це може зробити парламент, а президент обіцяв підписати Кримінальний кодекс України вже найближчим часом. Але проблема не тільки в цьому. На зустрічі з доповідачами Ради Європи на моє запитання, чи буде достатньо ухвалити ці законодавчі акти для припинення моніторингу України з боку РЄ, - відповідь була негативна. Тобто моніторинг буде продовжуватися. А це є теж відповідна санкція.”
Майя Нагорняк:
“Чи відома Вам реакція президента на ситуацію, що склалася між Україною і Радою Європи?”
Василь Костицький:
“Я сподіваюся, що президент зустрінеться з парламентською делегацією Ради Європи. Мене менше цікавить позиція президента, бо я вважаю, що європейський вибір, який він проголосив, не буде піддаватися сумніву.
Мене турбує інше: розігрується боротьба навколо того, яке місце в сучасному світі посяде Україна. Є політичні сили, які намагаються виштовхнути Україну з Ради Європи, і таким чином порушити існуючий в Європі баланс, який базується на рівновазі сил між США, Росією і самою Європою. Якщо Україна опиняється на одній лінії з Росією, Молдовою та Білоруссю, ми маємо новий виток “холодної війни”. А це означає, що буде нова гонка озброєнь, звичайно, зросте кількість робочих місць, буде вирішена низка соціальних проблем у багатьох державах, але робити зброю для своїх дітей та онуків, мені здається, сучасне суспільство, високоцивілізоване, інтелектуальне, - не повинне.”
