Доступність посилання

ТОП новини

Хто буде наступником Ющенка, і які сили стоятимуть за цією фігурою?


Хто буде наступником Ющенка, і які сили стоятимуть за цією фігурою?

Київ, 10 травня 2001 - Проблема формування нового уряду залишається в центрі уваги політичних еліт. Ряди претендентів на прем’єрське крісло інтенсивно зростають. Президент України Леонід Кучма пообіцяв назвати кандидатуру на цю посаду 15 травня. Хто ж буде наступником Ющенка, і які сили стоятимуть за цією фігурою?

Експерти стверджують, що сьогодні є два рівні конкуренції політичних еліт у зв”язку з формуванням нового уряду . Одна лінія – це олігархічні партії на чолі з Віктором Медведчуком, інша- це губернатори, які схиляються до позиції глави адміністрації Литвина щодо недопущення якихось партій до монополізування адміністративних та фінансових ресурсів напередодні парламентських виборів. За деякими даними, на нарадах, які відбуваються в адміністрації президента, губернатори уже порушували питання щодо призначення на прем”єрське крісло когось зі своїх лав. Серед них 4 прізвища: Янукович, Щербань, Гладій та колишній губернатор Харкова Олег Дьомін, який сьогодні працює в адміністрації президента заступником глави адміністрації.

Останній очевидно влаштував би главу адміністрації найбільше, передовсім для відновлення впливу, що зменшений касетним скандалом. Президент при цьому, схоже, займає третю лінію. Він хотів би призначити якусь слухняну людину, чи, як висловився сам президент, якусь “темну конячку”, яка б виконувала технічні функції, при цьому кермо у цього коника має бути ззаду, і ним має керувати президент. Сам коник має тягнути лише плуга. Тобто йдеться , ймовірно, про технічний уряд, який буде номінально виконувати свою технічну функцію до майбутніх парламентських виборів, які можуть бути й достроковими.

Президент створив жорстку ситуацію й перед парламентом. Він не може допустити подвійного успіху тих фінансово-політичних угруповань, які зняли Ющенка. Один успіх вони уже мали у знятті Ющенка. Другого успіху ( поставити ще й свого) президент допустити не може, оскільки це означає , що президент втратить авторитет серед регіональних еліт , губернаторів, як людина, яка спроможна сама скеровувати, скоординовувати та розташовувати владні ієрархії за своїм баченням.

Аналітики вважають, що ці угруповання успіху не матимуть. Водночас, за даними деяких з них, можливий певний компроміс. Це може бути губернатор, або колишній губернатор (не випадково ці фігури обговорювалися) – Гладій, Омельченко, Щербань, Янукович. З іншого боку, наступного прем”єра і його команду розглядатимуть, як тимчасовий ситуативний уряд, який має влаштувати насамперед Президента, і ті олігархічні групи, які його обрали. Парламент, таким чином, зараз опинився в складній ситуації. Тому що, знявши Ющенка, він тим самим взяв на себе відповідальність знайти іншого прем”єра. Якщо ж парламент цього не зуміє зробити, то президент може такий парламент розпустити, і отримати певний важіль.

З іншого боку, виглядає, що олігархи самі себе поставили в стан заручників стосовно до комуністів. Комуністи сьогодні є, по суті, третьою силою, яка може вирішальним чином вплинути на розстановку політичних сил і отримати найбільший виграш. З огляду на те, що праві партії , а саме: РУХИ, Батьківщина, КУН та інші, заявили про опозицію до будь-якого нового прем”єра, то без комуністів чи без торгу з ними і без задоволення їхніх амбіцій, уряд не буде призначений. Цілком можливо, що комуністи будуть вимагати зміну портфелів у Верховній Раді і отримають реванш за свою поразку в лютому 2000 року.

Не виключається великий торг і між усіма трьома силами: комуністами, олігархами та губернаторами. Наразі президент маневрує. Але водночас отримує певні шанси. Він покладе відповідальність на парламент. Тобто він поставить їх перед дилемою: мовляв, або призначайте такого, як я хочу, а як ні - ви неспроможні. Або ж я призначаю виконувачем обов”язків свою кандидатуру, а ви залишайтеся на своїх старих позиціях.

Подвійний успіх олігархів президент навряд чи допустить. У цій ситуації аналітики бачать сутність урядової кризи за декілька днів до обіцяного Кучмою оголошення про нового прем’єра в тому, що центральні еліти на чолі з Медведчуком, Тигипком та Волковим хочуть, але не можуть поставити себе прем”єром, а низи – тобто регіональні бюрократичні еліти - можуть , але не хочуть.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG