Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:18

Етнічний символ вірменських громад в Україні


Етнічний символ вірменських громад в Україні

Київ, 15 травня 2001 - Символіка та емблематика вірменів України – оригінальне досягнення вірменської духовної культури, що проявилося у різних ділянках громадського життя, у багатьох видах ужиткового мистецтва. В Україні в ролі найпоширенішого вірменського символу закріпилося зображення Божого ягняти з прапорцем з візерунком хреста – так званим лабарумом. Дослідниками зазначено суттєвий факт: давньохристиянський символ Божого ягня, що алегорично ототожнювався із зображенням Ісуса Христа, виник у ІV ст. Починаючи з першої половини ХІУ ст. рельєфні зображення ягняти з’явилися зокрема в церковній архітектурі Криму. Емблемою вірменської громади Кафи (сучасної Феодосії) у генуезькі часи стало Боже ягня з прапорцем як специфічно вірменський етнічний символ. Згодом у вірменському середовищі, а саме – в українській та кримскій діаспорі пізнього середньовіччя, відбулася секуляризація символу, перетворення його з суто релігійного у світський: у ХУІ-ХУІІІ ст. у головних вірменських колоніях України за герб окремих громад було прийнято зображення Божого ягняти. Звернім увагу на велику різноманітність в оформленні згаданого символу: в Києві, у Кам’янці-Подільському, у Львові – це ягня, що стоїть, звернене фігурою праворуч або ліворуч, з головою, поверненою назад вправо або вліво, з німбом довкола голови, у який вписано хрест. Очевидно, дана схема є найдавнішою. З часом біля ягняти з’являються додаткові атрибутні символи: чаша, Бог-отець над хмарами, головка ангела, на прапорі – кавалерський хрест.

Для вірменського середовища України характерно, що Боже ягня вживалося переважно як емблема цілком світського звучання – вона мала підкреслити передусім приналежність її власника до вірменської громади. Звернімo увагу на той факт, що про широке вживання давньохристиянського Божого ягняти як символу власне у Вірменії та найближчій малоазійській діаспорі аж до ХУІІ ст. не йдеться. Виняток становлять вірменська мініатюра і рукописи ХІ-ХІІ ст, у яких ягня, однак, з’являється не дуже часто. Вчені припускають, що починаючи з ХУІІ ст. поширення цього символу у Вірменії могло відбутися в результаті рееміграції вірменів з України та Криму. Так українська земля, можливо, внесла нові елементи в духовне життя вірмен на історичній батьківщині.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG