Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:26

Колишній цар завойовує серця болгар


Колишній цар завойовує серця болгар

Прага, 17 травня 2001 — У Болгарії в четвер офіційно почалася передвиборча кампанія. Найбільше уваги в ній прикуто не до нинішньої правоцентристської владної коаліції й не до соціялістичної опозиції, а до «третьої сили» — до колишнього болгарського царя Симеона Другого, який першим із-посеред колишніх східноєвропейських монархів повернувся з вигнання до своєї країни й до політики, і то не зовсім звичним чином.

До участі в парламентських виборах у Болгарії, що призначені на 17 червня, зареєструвалися 59 партій і коаліцій. Але дійсний вплив у країні мають три: владний Союз демократичних сил, скинена ним на попередніх виборах Болгарська соціялістична партія — колишні комуністи — і Національний рух Симеона Другого, рух, якого юридично не існує.

Союз демократичних сил починає кампанію з присутності своїх керівників на Службі Божій і на поп-концерті. Соціялісти — з мітинґу. А рух колишнього царя взагалі жодних громадських акцій не планує й навіть не збирається використовувати свій час на телебаченні. «Ми не такі», – каже один зі стратегів руху.

І дійсно не такі: колишній монарх, який устиг формально поцарювати ще дитиною років зо три наприкінці Другої світової війни, перш ніж комуністи, захопивши владу, через референдум проголосили Болгарію республікою й вислали Симеона Другого в вигнання, вирішив повернутися в політику лише в квітні. Його рух не пройшов реєстрації до виборів — йому відмовили через неточно оформлені документи — і тепер його кандидати балотуються за списками двох мало кому відомих до того партій. Кандидати теж не звичні: серед них майже немає відомих політиків, зате не бракує банкірів, юристів чи й телезірок. А сам Симеон Другий на депутатське місце взагалі не претендує — що дає поштовх його супротивникам звинувачувати колишнього царя в хитрощах: він, мовляв, хоче уникнути складання присяги на республіканській Конституції Болгарії, щоби відновити монархію.

Симеон заперечує, що не має цього на порядку денному — але й самого порядку денного він не має: жодної конкретної програми, крім обіцянок побороти корупцію й поліпшити життя пересічних болгар протягом 800 днів.

Союз демократичних сил, що пробув при владі в Болгарії весь свій чотирирічний термін, пішов на ринкові й демократичні реформи й здобувся не на одну похвалу від Заходу — чи то від Міжнародного валютного фонду, чи від Європейського Союзу, який запросив країну до вступу, чи й від союзу НАТО, до якого Болгарія теж сподівається ввійти.

Але значний занепад рівня життя й низка скандалів навколо скорумпованості й кумівства серед найвищих урядовців підірвали прихильність до Союзу демократичних сил, а соціялісти досі як слід не оговталися від нищівної виборчої поразки 1997 року — і це стало плідним ґрунтом для постання третьої сили.

«Люди не читають макроекономічні звіти, а щодня ходять по хліб», – пише болгарська преса.

За опитуваннями, Симеонів Національний рух підтримує понад третина виборців; і нинішня правоцентристська владна коаліція, і ліва соціялістична опозиція мають підтримку вдвічі меншу.

«Вірте мені», – просто закликає Симеон Другий. І люди вірять.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG