Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:56

У Сербiї пожвавлюються полемiки про спiвробiтництво з Мiжнародним трибуналом у Гаазi. Точнiше, про те чи та коли Трибуналовi треба видати екс-президента Слободана Мiлошевича


У Сербiї пожвавлюються полемiки про спiвробiтництво з Мiжнародним трибуналом у Гаазi. Точнiше, про те чи та коли Трибуналовi треба видати екс-президента Слободана Мiлошевича

Бєлград, 18 травня 2001 – Мiжнародний трибунал з воєнних злочинiв на територiї колишньої Югославiї засновано 1994 року рiшенням Ради безпеки ООН. Уже наступного року Слободан Мiлошевич, тодi президент Сербiї, пiдписав Дейтонськi угоди, якi мiстять в собi i статтю про необхiднiсть спiвробiтництва з цiєю iнституцiєю. Згодом бєлградська влада видала Трибуналовi одного солдата боснiйських сербiв. За iронiєю долi, був це хорват за нацiональнiстю. Вiн зiзнався, що брав участь у масових розстрiлах пiсля захоплення сербськими силами бoснiйського мiстечка Сребреница та, що вбив понад сто осiб мусульманської нацiональностi. На вимогу з Гааги, у Бєлградi допитувано й так звану вуковарську трiйку – трьох сербських вiйськовослужбовцiв, якi керували операцiями захоплення цього мiста та розстрiлами полонених хорватiв. На цьому й завершилося. Мiжнародний трибунал два роки тому, в час повiтряних ударiв НАТО, звинуватив Мiлошевича та чотирьох його спiвробiтникiв з воєнних злочинiв у Косовi. Прокурор тодi чомусь не згадав злочини у Хорватiї та Боснiї й Герцеговинi. Звинувачувальнi акти у зв’язку з ними пiдготовано щойно минулого року.

Сербська опозицiя постiйно наполягала на необхiдностi спiвробiтництва з Трибуналом. Її лiдери заявляли, що вiдповiдальнiсть повиннi нести як тi, хто безпосередньо скоїв злочини, так i тi, хто давав полiтичнi та вiйськовi накази. Мiлошевич, щоправда, на вбив нiкого. Вiн навiть не пiдписав жодного смертного вироку. Зрештою, Мiлошевич пiдписав дуже мало документiв. Це робили його спiвробiтники.

Коли демократичнi сили прийшли до влади, здавалося, що не буде перешкод для видачi Мiлошевича. Проте, у правлячiй коалiцiї є й сили, якi виступають з нацiоналiстичних позицiй. Є й такi, хто вважає, що iще рано говорити про злочини. На їхню думку, спочатку треба стабiлiзувати полiтичну ситуацiю й розпочати широку кампанiю для ознайомлення громадскостi з масштабами злочинiв. Не треба мати iлюзiй, кажуть вони. Хоча народ минулого року проголосував за демократiю, це не значить, що вiн зовсiм змiнився. Вiйни проти хорватiв, боснiйцiв та албанцiв чимало сербiв вважають справедливими. Окремi урядовцi заявляють, що колишнього президента треба якомога скорiше видати до Гааги. Iншi – що його треба судити з воєнних злочинiв у Бєлградi, щоби громадскiсть була в змозi збагнути жахливi наслiдки його полiтики. Все-ж, бєлградська прокуратура поки-що не розпочинає справу у зв’язку iз злочинами.

Президент Воїслав Коштунiца пiсля вiзиту до Вашингтона заявив, що закон про спiвробiтництво з Трибуналом буде ухвалено протягом травня. Тепер окремi урядовцi кажуть, що це буде зроблено у першiй половинi червня. Захiд тим часом вiдклав донорську конференцiю, вiд якої Бєлград очiкує щонайменше один мiльярд доларiв. Участь США в конференцiї прямо залежить вiд видачi Мiлошевича. Вiд цього, iншими словами, залежить i доля економiчних реформ, а це значить – доля демократичного уряду.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG