Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:21

Тібет – 50 років неволі


Тібет – 50 років неволі

Прага, 23 травня 2001 – 23 травня 1951 року комуністичний Китай змусив молодого Далай Ламу, верховного буддистського лідера Тібету, підписати так звану угоду про ніби-то мирне визволення країни китайськими військами, 17 пунктів цього договору означали фактично насильницьке загарбання Тібету агресивними військами червоної КНР. Цивілізований світ і сьогодні називає так звану «автономію Тібету у складі Китаю» неприхованої формою етнічної дискримінації тібетців з боку Пекіна.

Минуло 50 років з того трагічного для Тібету дня, коли країна була окупована військами КНР. Нагадаємо, що ця країна була суверенною з 1911 року і нині близько 5 мільйонів тібетців відчувають на собі не лише політичне але й культурне та релігійне, духовне насильство з боку величезної військової потуги, якою є Китай. Вторгнення китайських армій розпочалося відразу ж після проголошення Пекіном ультиматуму Лхасі 22 травня 1950 року. Тібет не міг чинити якогось серйозного опору озброєним до зубів китайським дивізіям. Після короткотривалих боїв, 21 жовтня 1950 року тібетський уряд капітулював і потім розпочалася брутальна політика комуністичного режиму, насадженого Пекіном у цій унікальній за своєю релігією і культурою країні. Нагадаємо, що керували Тібетом буддистькі духовні лідери, а одним з головних принципів тібетського буддизму є ненасилля і мирне вирішення світських проблем, тобто ідеологічно ця держава не могла чинити якогось організованого збройного опору агресії чисельних та озброєних армій КНР.

Репресивні акції Пекіна носил настільки нестерпний характер, що 10 березня 1959 року тібетці повстали але цей, фактично беззбройний, опір окупантам був безперспективний. Далай Лама вирішив покинути країну і після подолання важкої гірської дороги 31 березня прибув до Індії. 9 вересня він звернувся до Організації Об’єднаних Націй із закликом втрутится у тібетський конфлікт. 22 вересня ООН голосує супроти прийняття Китаю до своїх лав. 21 жовтня Генеральна Ассамблея ООН ухвалює резолюцію про відновлення релігійних і громадянських прав в Тібеті. Другого ж дня Пекін відхилив згадану резолюції міжнародної спільноти. Тисячі тібетців загинули у цій нерівній боротьбі, ще більше потрапило до китайських в’язниці і таборів. Десятки тисяч громадян Тібету, монахів і монашок втікали від китайського комуністичного терору за межі країни. За роки панування тут китайського режиму було закрито і в значній мірі зруйновано близько 6 тисяч монастирів, тисячі монахів і монахинь, а також активних учасників опору комуністичній окупації отримали по 18-20 років ув’язнення, в країні провадилася брутальна китаїзація, ігнорувалися культурні та політичні права населення Тібету.

Нині в Індії, де перебуває «тібетський уряд у вигнанні», проживає близько ста тисяч тібетських біженців. Чимало біженців з Тібету мешкає в Непалі, Бутані, Швейцарії, США, Канаді, Німеччині та інших країнах світу. Існують чимало неурядових організацій, котрі ведуть боротьбу за відновлення громадянських і релігійних прав Тібету. Останнім часом західні держави активізували підтримку цих організацій. Зокрема, американський Сенат ухвалив рішення відзначати 10 березня щорічно, як «тібетський народний день» і виділив особливий бюджет для тібетських біженців. Уряд США нещодавно призначив у своєму міністерстві закордонних справ посаду особливого координатора з тібетських питань. А в день 50-річчя поневолення Тібету Китаєм американський президент Джордж Буш прийняв у себе Далай Ламу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG