Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:44

У Польщі Інститут національної пам’яті організував конференцію з проблем деполонізації Волині в 43-44 роках


У Польщі Інститут національної пам’яті організував конференцію з проблем деполонізації Волині в 43-44 роках

Варшава, 24 травня 2001 – 24-25 травня у Любліні відбувається семінар, організований польським Інститутом національної пам’яті, на якому йшлося про найбільш болючу сторінку в історії співіснування двох народів-сусідів – поляків та українців. Ця наукова дискусія, одначе, справляє дуже неоднозначне враження. Насамперед, вона подекуди нагадує швидше гру в одні ворота, а по-друге, у деяких промовах можна почути фразеологічні звороти, які дещо нагадують лексику, якою користувалися колись у клубах ім. Ярослава Галана. На цю тему – розмова з істориком доктором Романом Дроздом, який представляє на конференції об’єднання українців у Польщі.

Пане Дрозд, яке враження на Вас справляє дискусія, яка відбувається? Чому саме зараз порушено цю тему Інститутом національної пам’яті у Польщі?

Роман Дрозд

Дискусія ще триває, тому важко сказати, чим вона закінчиться. Справді, це дуже болюча проблема, на яку в Польщі існує кілька поглядів. Існує Інтитут національної пам’яті, який має, власне, розглядати всі проблеми в українсько-польських відносинах, а тут проблема деполонізації Волині у 43-44 роках є дуже важливою. Також, як і дуже важливою проблемою для українців, а саме для українців Польщі, є їх депортація в рамках акції «Вісла».

Ганна Стеців

Але чому про «Віслу» будуть говорити лише за рік після розмови про Волинь. Чи не логічніше було б говорити сьогодні про акцію на Волині, а завтра про акцію «Вісла»? Принаймні можна було б порівняти українські арґументи і польські… А так виглядає, що українці – це нація, котра масово нищила поляків, і я не чую жодної арґументації на захист української сторони. Чому так відбувається? Хоча й присутні тут деякі історики з України, але відсутня, так би мовити, українська лінія на цій конференції?

Роман Дрозд

Це дуже добре питання, яке треба було б поставити організаторам. Я не є організатором. Очевидно, нам також дуже залежало б на тому, щоб акцію «Вісла» обговорити в тому самому часі, що й волинську проблематику. Тим більше, що частина істориків, частина колишніх солдатів Армії Крайової підносить весь час проблему, що акція «Вісла» була наслідком «Волиня», з чим ми не погоджуємось. І правда, це так виглядає, що українська сторона тут майже відсутня. Крім цього, промови частини істориків, які були з польського боку – дуже тенденційні.

Ганна Стеців

Зокрема, мені вдалося на конференції почути таку сентенцію, що польська влада до 39-го року в Україні будувала дороги, телефонізувала край, а українські хлоп у відповідь на це бунтувався, не оцінював тих благочинних акцій від польських властей, і це начебто стало причиною майбутніх польсько-українських конфліктів. Як Ви оцінюєте такі заяви на науковій конференції?

Роман Дрозд

Очевидно, ці заяви вимагають дискусій. Я б хотів тільки сказати про одну, власне, доповідь пані Єви Шемашко. По-моєму, дуже однобічна доповідь. У ній ішлося, зокрема, що українська повстанська армія була створена тільки для того, щоб замордувати всіх поляків на Волині.

Ганна Стеців

Ми чули на цій конференції такі словосполучення як «банди УПА» і таке інше. Те, що колись ми читали в радянських газетах…

Роман Дрозд

Це сумно для нас, як для українців і як для колишніх організаторів міжнародних семінарів, таких, як, наприклад, «Польща- Україна – важкі питання», де ці проблеми було частково вже вирішено. А тут виглядає, що ми повернулися назад, на початок.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG