Доступність посилання

ТОП новини

На Стрілецькому цвинтарі у Любліні відкрито величний пам’ятник воякам-петлюрівцям


На Стрілецькому цвинтарі у Любліні відкрито величний пам’ятник воякам-петлюрівцям

Варшава, 28 травня 2001 – Спочатку погана новина. Нещодавно у Любліні на цвинтарі, де спочивають Українські Січові Стрільці, хтось зруйнував одну з могил. Саме ту, в якій лежить стрілець, ім’я і прізвище якого відомі, а на хресті була світлина… Це прикра історія, бо стрільці Української Народної Армії разом з вояками війська Пілсудського боронили свого часу Польщу від більшовицької навали. Багато стрільців з дивізії українського генерала Марка Безручка знайшли свій вічний спочинок тут, на сході Польщі, на цвинтарі в Любліні.

Десь рік тому під патронатом посла України в Польщі Дмитра Павличка Стрілецький цвинтар у Любліні було відновлено – на хрестах знову з’явилися тризуби. Тоді ж заклали камінь на місце, де мав постати пам’ятник українським солдатам і офіцерам. Як вже згадано, кілька днів тому хтось збезчестив одну стрілецьку могилу. «Це був той третій»,- сказав мені мер Любліна, коли я запитала, хто міг це скоїти. «Не українець, не поляк, а той третій…»,- повторив мер міста. До речі, люблінська влада коштом міста відновила зруйновану могилу, а 27 травня на Стрілецькому цвинтарі відкрито величний пам’ятник воякам-петлюрівцям.

«Це наш сигнал Європі, - сказав один з представників влади Люблінського воєводства,- що ми хочемо мати з Україною якнайтісніші і якнайтепліші відносини і не хочемо нової завіси на східному кордоні. До речі, у спорудженні пам’ятника разом з реґіональними владами Польщі брала участь і українська сторона (навіть з Луганська привезли зібрані там кошти на відновлення цвинтаря петлюрівців у Любліні). Згайшлося чимало благодійників і серед підприємців – польських та українських – і серед окремих громадян. Імпреза була дуже урочиста. Польські вояки несли почесну варту біля могил Українських Січових Стрільців. А у центрі Любліна грали оркестри, танцювали й розважалися разом хлопці й дівчата з Любліна, Львова, Червонограда, Луганська. «Будувати вікна, а не залізні завіси!» - таке було гасло цих спільних українсько-польських урочистостей.

Не всі польсько-українські зустрічі, що відбувалися цими днями на сході Польщі, були простими (скажімо, конференція «УПА і події на Волині 43-го року» не була позбавлена деяких антиукраїнських акцентів). Та навіть у найважчих ділянках українсько-польських взаємин відчувалося прагнення зберегти той нерозривний зв’язок, який від часу відновлення незалежної України й незалежної Польщі єднає прикордонні реґіони обох країн.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG