Київ, 29 травня 2001 - У Криму розпочалася кампанія з надання українського громадянства для колись депортованих осіб. Як заявила начальник паспортної, реєстраційної і міграційної роботи Головного управління МВС України в Криму Надія Пояркова, кримська міліція планує, що до жовтня нинішнього року усі репатріанти, які бажають, зможуть стати українськими підданими.
Пані Надія Пояркова каже, що нова спрощена процедура отримання українського підданства для репатріантів, серед яких – переважно раніше депортовані кримські татари, впроваджується в Криму після підписання Леонідом Кучмою нової редакції закону України “Про громадянство”. Внесені депутатами зміни в чинному законодавстві дозволяють лише заявити про відмову від іноземного громадянства, щоб претендувати на отримання українського, яке теж надаватиметься за спрощеною процедурою.
За словами пані Пояркової, це надто важливо для Криму, оскільки зараз тут мешкає понад 27 тисяч раніше депортованих осіб. Більшість з них є громадянами Росії і деяких інших пострадянських країн, уряди яких вимагають за відмову від свого громадянства 100 і більше американських доларів. Та й така процедура є вкрай складною і тривалою.
Один з керівників Меджлісу кримськотатарського народу Ремзі Аблаєв каже, що кримські татари прихильно ставляться до таких змін, і тепер тільки непоінформованість репатріантів може зашкодити їм швидко отримати українське громадянство. На його думку, державні структури в Криму мусять провести відповідну інформаційну кампанію, як це було 2 роки тому, коли Управління Верховного Комісара ООН з проблем біженців організувало і профінансувало інформаційне забезпечення реалізації українсько-узбецької угоди про спрощену процедуру зміни громадянства для репатріантів, які були підданними Узбекистану і повернулися до Криму. Протягом 1998-99 років громадянами України стали близько 80 тисяч кримських татар.
Пан Аблаєв критично ставиться до можливостей місцевої паспортно-візової служби і каже, що до 1 жовтня нереально забезпечити оформлення документів усім, хто має на це право і бажання. В Меджлісі переконані, що кримські владні структури саботуватимуть цей закон і лише тиск громадськості допоможе примусити чиновників дотримуватись усіх його положень.
Але, як прогнозують фахівці Республіканського комітету АРК у справах національностей і депортованих громадян, новим послабленням у законодастві скористається не більше половини зі вказаних 27 тисяч осіб. Причини називаються різні, однак найсуттєвіша – репатріанти не вірять, що держава рахуватиметься з їхніми правами, отриманими разом з громадянством.
Пані Надія Пояркова каже, що нова спрощена процедура отримання українського підданства для репатріантів, серед яких – переважно раніше депортовані кримські татари, впроваджується в Криму після підписання Леонідом Кучмою нової редакції закону України “Про громадянство”. Внесені депутатами зміни в чинному законодавстві дозволяють лише заявити про відмову від іноземного громадянства, щоб претендувати на отримання українського, яке теж надаватиметься за спрощеною процедурою.
За словами пані Пояркової, це надто важливо для Криму, оскільки зараз тут мешкає понад 27 тисяч раніше депортованих осіб. Більшість з них є громадянами Росії і деяких інших пострадянських країн, уряди яких вимагають за відмову від свого громадянства 100 і більше американських доларів. Та й така процедура є вкрай складною і тривалою.
Один з керівників Меджлісу кримськотатарського народу Ремзі Аблаєв каже, що кримські татари прихильно ставляться до таких змін, і тепер тільки непоінформованість репатріантів може зашкодити їм швидко отримати українське громадянство. На його думку, державні структури в Криму мусять провести відповідну інформаційну кампанію, як це було 2 роки тому, коли Управління Верховного Комісара ООН з проблем біженців організувало і профінансувало інформаційне забезпечення реалізації українсько-узбецької угоди про спрощену процедуру зміни громадянства для репатріантів, які були підданними Узбекистану і повернулися до Криму. Протягом 1998-99 років громадянами України стали близько 80 тисяч кримських татар.
Пан Аблаєв критично ставиться до можливостей місцевої паспортно-візової служби і каже, що до 1 жовтня нереально забезпечити оформлення документів усім, хто має на це право і бажання. В Меджлісі переконані, що кримські владні структури саботуватимуть цей закон і лише тиск громадськості допоможе примусити чиновників дотримуватись усіх його положень.
Але, як прогнозують фахівці Республіканського комітету АРК у справах національностей і депортованих громадян, новим послабленням у законодастві скористається не більше половини зі вказаних 27 тисяч осіб. Причини називаються різні, однак найсуттєвіша – репатріанти не вірять, що держава рахуватиметься з їхніми правами, отриманими разом з громадянством.
