Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:03

Знов про новий уряд: чому виникла раптом проблема з призначенням нового прем‘єра?


Знов про новий уряд: чому виникла раптом проблема з призначенням нового прем‘єра?

Київ, 5 червня 2001 - Ситуація з призначенням нового прем‘єра часом набуває рис високої трагедії, а часом виглядає як банальний політичний фарс. Особливо, коли ігри в демократію ведуть люди, до неї причетні у кращому разі лише дотично.

Якщо у когось й існували сумніви щодо нечуваного розквіту демократії в Україні, то вони відтепер повинні зникнути. Справді: кандидатура нового прем‘єра обговорюється спершу президентом з лідерами фракцій, сукупно і вроздріб, а потім – лідерами центристських фракцій у своєму колі. А коли ці лідери дійдуть спільної думки, вони залучать до обговорення чи то ліві, чи то праві фракції парламенту, щоб кандидатура ґарантовано мала підтримку у 226 голосів, і тільки потім запропонують її президентові.

Проте поставимо кілька простих запитань: чому виникла раптом проблема з призначенням нового прем‘єра? Кого бачать цим прем‘єром рядові виборці? І, нарешті, а хто такі ці “центристські фракції”, від яких залежить, за словами представника президента у Верховній Раді Романа Безсмертного, висунення і затвердження нового глави уряду?

Як відомо, уряд Віктора Ющенка домігся кращих економічних результатів за всі роки української незалежності. Відтак цей уряд і сам прем‘єр стали найпопулярнішими за останнє десятиліття. Як тільки були досягнуті ці результати, комуністи та олігархічні фракції відправили уряд у відставку. Цікаво: у сучасній Україні, видається, реальні результати роботи не мають жодного стосунку до оцінки парламентом цих результатів – як і до пошуку нового прем‘єра. За опитуваннями, проведеними фірмою “Социс” та Центром імені Разумкова, більшість громадян бажає бачити новим прем‘єром того самого Ющенка. Але нова парламентська більшість має іншу думку, ніж більшість народу. Це ще одна риса демократії-по-українськи. І нарешті: хто ж такі ці могутні й загадкові “центристи”?

Це, виявляється, “Трудова Україна”, СДПУ(о), “Яблуко”, “Відродження реґіонів”, “Солідарність” – тобто типові бізнес-голдинґи, створені у Верховній Раді “баронами” українського бізнесу. І добиратимуть нового прем‘єра саме вони – із свого середовища.

На цьому можна було б поставити крапку, якби поважна західна газета не написала днями, що одним із найкращих робітників усіх часів і народів був Олексій Стаханов. На повному серйозі. Хоча тепер в Україні кожен студент знає з підручника: “трудовий подвиг” Стаханова був фальсифікований, йому допомагало кільканадцять гірників. То, можливо, хтось на Заході і у ситуації з прем‘єром повірить у демократичну зміну уряду, у підтримку “нового прем‘єра-ринковика” “центристськими фракціями”, у заклопотаність цих фракцій виключно народними інтересами, і підкине кілька кредитів?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG