Саме насущним питанням інтелектуальної власності в аудіовізуальній сфері було присвячене засідання “круглого стола” сьомого червня у Києві.
Організаторами засідання на тему: “Інтелектуальна власність в аудіовізуальній сфері” - виступили Державний департамент інтелектуальної власності , Міністерство культури і мистецтв та Спілка кінематографістів України. У заході взяли участь Міжнародна асоціація авторів аудіовізуальних творів програми ТАЦІС “Інтелектуальна власність”, російська антипіратська організація РАПО, представники спілки кінематографістів, продюсери, дистриб”ютори .
Серед багатьох винесених на обговорення питань велике зацікавлення присутніх викликали передусім такі, як міжнародний досвід захисту авторських прав, впровадження в Україні міжнародних норм захисту прав в аудіовізуальній сфері, заходи державних органів влади в Україні щодо захисту прав інтелектуальної власності.
Попри те, що в квітні цього року побачив світ указ президента “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні”, а з четвертого травня набув чинності закон Верховної Ради “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав на об”єкти права інтелектуальної власності”, завдань та питань у сфері інтелектуальної власності в державі набагато більше, ніж відповідей.
Йшлося про те, що, на відміну від багатьох інших країн, Україна тільки розпочинає вирішувати такі проблеми. Для порівняння: у Франції питаннями авторських та суміжних прав займаються вже двісті років, в Італії відповідне впорядкування в галузі інтелектуальної власності ґрунтовно відбувалося з 1943 року, а товариства з колективного управління авторськими правами , крім Франції, працюють ще в Болгарії, Польщі та Естонії.
Чи подібні досягнення вже завтра стосуватимуться України –поки що невідомо. Для цього необхідно мати прозорий, чіткий закон про авторські та суміжні права, дія якого стане запорукою прозорості й чіткості розв”язання малих і великих проблем у сфері аудіовізуальної власності. І скористатися з напрацьованого міжнародного досвіду у згаданій сфері, яким з Україною, як бачимо, охоче діляться провідні фахівці Європи.