Ялта, 8 червня 2001 – Головним підсумком дводенної ялтинської зустрічі президентів Грузії, Узбекистану, України, Азербайджану і Молдови, яка цього тижня пройшла в Лівадійському палаці, стало організаційне оформлення досі неформального об’єднання ГУУАМ. Втім, очікуване підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі не відбулося.
У середовищі журналістів, акредитованих на дводенному саміті глав держав – членів об’єднання ГУУАМ, дуже популярним був анекдот про досліди вчених, які намагалися схрестити бурого і білого ведмедів. У науковців нічого не вийшло, але звірятам сподобалося. Ось і країни ГУУАМу вже червертий рік намагаються створити дієву і, головне, корисну регіональну організацію, і лише під час нинішнього саміту глави Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану і Молдови, яким, схоже, подобається весь цей процес, підійшли до практичного її оформлення. Як заявив у четвер президент України Леонід Кучма, ухвалення Ялтинської Хартії відкриває шлях до перетворення ГУУАМу на міжнародну організацію.
Ухваливши цю Хартію, яку журналісти вже називають статутом ГУУАМу, а також Конвенцію про взаємне надання допомоги з консульських питань і Підсумкове ком’юніке, президенти п’яти країн водночас відклали ухвалення ще одного документу, ініційованого українською стороною – Угоди про створення зони вільної торгівлі. Цей документ практично повторював раніше ухвалену Угоду про створення зони вільної торгівлі на території СНД, яка, як відомо, не діє. Цілком вірогідно, що, пропонуючи до розгляду це питання, українська сторона переслідувала як економічні, так і політичні цілі, оскільки ухвалення цієї Угоди відкривало б великі, як для України, ринки Центральної Азії і Закавказзя, та доступ до енергоносіїв, альтернативних до російських – але, що теж важливо, виглядало б як як певна противага щойно створеному Євроазійському економічному співтовариству, яке контролюється Росією.
Втім, учасники саміту всіляко відкидали будь-які підозри, що нова організація має антиросійське спрямування. Кожен президент уважав за потрібне заявити на прес-конференції, що ГУУАМ не спрямований проти Росії чи будь-якої іншої країни. В ухваленій Хартії однією з головних цілей ГУУАМу названо “розвиток та ефективне використання транспортно-комунікаційних магістралей і відповідної інфраструктури”, а також “зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах діяльності”. Як заявив Леонід Кучма, головна мета ГУУАМу – «це справді створити дієздатний організм роботи транспортних коридорів “Європа-Азія”. Це не є замкнутим коридором всередині цього об’єднання. Ми практично ще раз повертаємося до того, в чому нас підтримує Європейський Союз – до відновлення “Шовкового шляху” в рамках програми Євросоюзу ТРАСЕКА. А це – покращення насамперед економічних стосунків. Це – залучення багатьох інших країн, зокрема, Китаю і Пакистану», – заявив український президент.
А от щодо згаданої Угоди про вільну торгівлю, то Леонід Кучма повідомив, що сторони обговорили питання, пов’язані зі створенням зони вільної торгівлі на території ГУУАМу, підкреслили важливість завершення роботи над проектом цієї Угоди з метою наступного її укладення. І хоча непідписання цього документу президенти аргументували формальними причинами, зокрема, необхідністю Грузії і Молдові узгодити це питання зі Світовою організацією торгівлі, членами якої вони є, але, як стало відомо, проти укладення цієї угоди виступав насамперед президент Узбекистану. Зрештою, сторони домовилися повернутися до розгляду цієї теми за рік, коли в Ялті відбудеться наступна зустріч глав держав – членів ГУУАМу. За цей час над проектом цієї Угоди мають попрацювати експерти.
У середовищі журналістів, акредитованих на дводенному саміті глав держав – членів об’єднання ГУУАМ, дуже популярним був анекдот про досліди вчених, які намагалися схрестити бурого і білого ведмедів. У науковців нічого не вийшло, але звірятам сподобалося. Ось і країни ГУУАМу вже червертий рік намагаються створити дієву і, головне, корисну регіональну організацію, і лише під час нинішнього саміту глави Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану і Молдови, яким, схоже, подобається весь цей процес, підійшли до практичного її оформлення. Як заявив у четвер президент України Леонід Кучма, ухвалення Ялтинської Хартії відкриває шлях до перетворення ГУУАМу на міжнародну організацію.
Ухваливши цю Хартію, яку журналісти вже називають статутом ГУУАМу, а також Конвенцію про взаємне надання допомоги з консульських питань і Підсумкове ком’юніке, президенти п’яти країн водночас відклали ухвалення ще одного документу, ініційованого українською стороною – Угоди про створення зони вільної торгівлі. Цей документ практично повторював раніше ухвалену Угоду про створення зони вільної торгівлі на території СНД, яка, як відомо, не діє. Цілком вірогідно, що, пропонуючи до розгляду це питання, українська сторона переслідувала як економічні, так і політичні цілі, оскільки ухвалення цієї Угоди відкривало б великі, як для України, ринки Центральної Азії і Закавказзя, та доступ до енергоносіїв, альтернативних до російських – але, що теж важливо, виглядало б як як певна противага щойно створеному Євроазійському економічному співтовариству, яке контролюється Росією.
Втім, учасники саміту всіляко відкидали будь-які підозри, що нова організація має антиросійське спрямування. Кожен президент уважав за потрібне заявити на прес-конференції, що ГУУАМ не спрямований проти Росії чи будь-якої іншої країни. В ухваленій Хартії однією з головних цілей ГУУАМу названо “розвиток та ефективне використання транспортно-комунікаційних магістралей і відповідної інфраструктури”, а також “зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах діяльності”. Як заявив Леонід Кучма, головна мета ГУУАМу – «це справді створити дієздатний організм роботи транспортних коридорів “Європа-Азія”. Це не є замкнутим коридором всередині цього об’єднання. Ми практично ще раз повертаємося до того, в чому нас підтримує Європейський Союз – до відновлення “Шовкового шляху” в рамках програми Євросоюзу ТРАСЕКА. А це – покращення насамперед економічних стосунків. Це – залучення багатьох інших країн, зокрема, Китаю і Пакистану», – заявив український президент.
А от щодо згаданої Угоди про вільну торгівлю, то Леонід Кучма повідомив, що сторони обговорили питання, пов’язані зі створенням зони вільної торгівлі на території ГУУАМу, підкреслили важливість завершення роботи над проектом цієї Угоди з метою наступного її укладення. І хоча непідписання цього документу президенти аргументували формальними причинами, зокрема, необхідністю Грузії і Молдові узгодити це питання зі Світовою організацією торгівлі, членами якої вони є, але, як стало відомо, проти укладення цієї угоди виступав насамперед президент Узбекистану. Зрештою, сторони домовилися повернутися до розгляду цієї теми за рік, коли в Ялті відбудеться наступна зустріч глав держав – членів ГУУАМу. За цей час над проектом цієї Угоди мають попрацювати експерти.
