Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:27

Огляд західної преси


Огляд західної преси

Прага, 11 червня 2001 — Минулотижневий референдум в Ірландії, який відкинув підписаний у Ніцці Договір про структуру Європейського Союзу, далі привертає увагу західної преси.

Голоси, подані проти Договору, не варто вважати голосами проти Європи, пише з цього приводу європейське видання щоденника Вол Стріт Джорнал у редакційній статті. Але ЄС має зреаґувати на занепокоєність щодо національного суверенітету, що є серцевиною багатьох побоювань по всьому європейському контитенті. Для Євросоюзу було б тяжкою помилкою поблажливо зневажити результати ірландського рефрендуму або вважати його за несуттєву дрібницю в процесі ратифікації Договору, пише газета — а подавати це питання на розгляд ірландських виборців знову й знову, доки вони врешті не дадуть «правильну» відповідь, було б глузуванням із процесу ратифікації. Натомість, мовиться в редакційній статті, Європейська Комісія й уряд Ірландії мали б уважно прислухатися до такого результату й зробити висновки; це значить нашвидкуруч підправити Договір, щоби він задовольнив стурбованість ірландців, а якщо це буде неможливо, то, мабуть, доведеться писати новий договір, уважає Вол Стріт Джорнал Юроп.

Британський щоденник Файнаншл Таймз зазначає, що рішення ірландців відкинути Договір, підписаний у Ніцці, стало гострим розчаруванням для ірландського уряду і для всіх керівників ЄС, особливо ж напередодні їхньої першої зустрічі з Президентом Сполучених Штатів Америки Джорджем Бушем. Замість того, щоб подати розширення Євросоюзу як доконаний факт, вони засвідчать, наскільки цей процес важкий і які він викликає розколи по всій Європі, пише міжнародний коментатор газети Квентин Піл. Більшість виборців Ірландії, як з’ясувалося, просто не розуміли, про що голосують — тож наука, що її дав ірландський референдум, полягає в тому, що потрібно докласти набагато більше зусиль, аби залучити до європейського процесу простих людей, раз їх треба переконати згодитися з розширеним і складнішим Європейським Союзом, уважає оглядач Файнаншл Таймз.

Дальшою темою західної преси став згаданий майбутній візит до Європи Президента США Джорджа Буша, в перебігу якого йтиметься про непрості взаємини між США і ЄС.

Щоденник Файнаншл Таймз у редакційній статті називає ці взаємини найважливішими в світі і висловлює думку, що Бушів візит мало б бути використано, щоб залагодити розрив, який ці відносини характеризує. За словами газети, головне є розбудова довіри через відвертість і пошуки спільного. Спільні ж інтереси, і до того значні, Євросоюз і Сполучені Штати таки мають, як-то в питаннях ґлобальної торгівлі чи взаємин із Росією, зазначає Файнаншл Таймз.

Із американського боку щоденник Вашинґтон Пост пропонує, щоби Президент Буш висловив незмінну підтримку розширенню союзу НАТО, аби засвідчити сталу рішучість США дотримуватися позитивного залучення в європейські справи. Включення десятка колишніх комуністичних держав Середньої й Східної Європи в головні європейські інституції, тобто в ЄС і НАТО, в редакційній статті названо конкретною й нагальною недокінченою справою, яка досі не стала предметом належної уваги в американсько-європейських дискусіях. Президент Буш мав би твердо висловити свою підтримку розширенню і ЄС, і НАТО і тим чітко вказати східним і західним європейцям, що США й далі зацікавлені в Європі і віддані її безпеці, вважає Вашинґтон Пост.

Іще одна важлива подія — президентські вибори в Ірані, на яких знову переміг прихильник реформ Мохаммад Хатамі — теж привернула увагу преси.

Німецький щоденник Франкфуртер Аль∂емайне Цайтунґ називає ці вибори «референдумом щодо реформ». Але автор статті, проаналізувавши успіхи й невдачі Мохаммада Хатамі, сумнівається в можливості негайних змін. Час засвідчить, чи Хатамі ввійде в історію як людське обличчя лихої диктатури, а чи як людина, що принесла Іранові мирне перетворення, мовиться у Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.

Інший німецький щоденник Вельт не дивується, що Хатамі переобрано, але протягом його другого мандату нічого не зміниться, додає автор статті, що називає Хатамі «королем без країни»: Президент Ірану-бо в розпачі від нестачі влади, ламається від нещадної тактики супротивників у силовій боротьбі — але Хатамі вперто йде вперед — тихо, повільно, задумливо — і втримує рівновагу між відвертою опозицією й офіційною риторикою, і це вже тривалий час відвертає спалах громадянської війни в Ірані. Тим часом Європа і США можуть і мають встановити з країною нормальні дипломатичні й економічні взаємини і наполягати на реформуванні ісламської диктатури, мовиться в статті. Сам Мохаммад Хатамі не матиме змоги досягти важливих змін — але народ Ірану має бажання дихнути вільніше, і врешті Хатамі зможе дати йому свіжого повітря, сподівається оглядач щоденника Вельт.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG