Прага, 13 червня 2001 ― На першу зустріч з російським президентом, що відбудеться цього тижня в столиці Словенії, американський президент Джордж Буш приїде з дещо послаблемим політичними позиціями вдома та за кордоном. Експерти техаського центру стратегічного прогнозування вважають, що Володимир Путін не пропустить шансу скористатися слабкістю Буша і домогтися, серед іншого, американського визнання, що країни колишнього Радянського Союзу – зона інтересів Росії. Така угода означала б меншу підтримку незалежності України з боку Сполучених Штатів.
Самміт російського та американського лідера в Словенії, призначений на 16 червня, буде першою такою зустріччю за багато років, коли американський президент приходить на неї з гіршою політичною позицією, ніж його російський колега, вважають експерти Центру Стратфор. Прийшовши до тями після скандалу з президентськими виборами, президент Буш виглядав впевненим шефом Капітолійського Пагорбу протягом останніх п’яти місяців. Однак після того, як сенатор Джеймс Джефордс вирішив вийти з республіканської партії, і таким чином адміністрація втратила контроль над Сенатом, стало знову очевидно, наскільки політично слабкою є фігура президента Буша.
Натомість президент Путін міцно тримає в руках віжки президентської влади. Виглядає, що зараз він встановив контроль над урядом, парламентом і країною в цілому. Американські експерти зазначають, що світова преса зараз більше симпатизує Путіну, ніж Бушу, і на тлі дипломатичної недосвідченості Буша це виглядає ще однією великою перевагою російського президента.
Слабкість Буша, вважає автор коментаря, полягає не лише у його особистих якостях, чи внутрішньополітичній ситуації. Стосунки Америки і Китаю зараз настільки напружені, що Бушу потрібно уникнути будь-яких антиамериканських альянсів між Китаєм та Росією. Поки що адміністрація Буша, здається робила все, щоб штовхнути ці дві азійські надпотуги у взаємні обійми. Буш розпочав президентство із шпигунського скандалу з аршетом агента ФБР Роберта Гансена, що працював на Росію. Далі відбулося масове видворення російських дипломатів, звинувачених у шпигунстві, і відразу після цього Буш став наполягати на зміні радянсько-американського договору по ПРО.
Щодо самого договору, то на думку американських аналітиків, він як такий мало цікавить Путіна. Важливіше є те, що проти будь-яких змін у ньому виступають європейці, Китай та опоненти Буша в Америці. Грізне російське «ні» могло б сильніше послабити позиції Буша в США.
Якщо Путін погодиться на нейтралітет у стосунках США та Китая, та на зміни договору по ПРО, то за це він хотів би виторгувати чимало поступок від Америки. Ними, на думку аналітиків з Техасу, могли б бути приринення розширення НАТО, і особливо за рахунок Балтійських країн, визнання Америкою, що Росія має зону інтересів у східній Європі, та вимога меншого американського залучення у справах України, Кавказу та Середньої Азії. Зараз, коли Росія менш залежна від закордонної допомоги, вона вимагає хоча б зовнішньої поваги до себе як до великої держави.
Загалом, у Словенії Путін вимагатиме від американців чогось на кшталт Ятинської конференції, де за Росією буде закріплено право на контроль над частиною східної Європи, в той час як решта колишнього соціалістичного табору мала би зберігати нейтральність. Якщо Буш купить російську прихильність до своїх планів такою ціною, то більшу частниу цього рахунку заплатять східні європейці, включно з українцями.
Самміт російського та американського лідера в Словенії, призначений на 16 червня, буде першою такою зустріччю за багато років, коли американський президент приходить на неї з гіршою політичною позицією, ніж його російський колега, вважають експерти Центру Стратфор. Прийшовши до тями після скандалу з президентськими виборами, президент Буш виглядав впевненим шефом Капітолійського Пагорбу протягом останніх п’яти місяців. Однак після того, як сенатор Джеймс Джефордс вирішив вийти з республіканської партії, і таким чином адміністрація втратила контроль над Сенатом, стало знову очевидно, наскільки політично слабкою є фігура президента Буша.
Натомість президент Путін міцно тримає в руках віжки президентської влади. Виглядає, що зараз він встановив контроль над урядом, парламентом і країною в цілому. Американські експерти зазначають, що світова преса зараз більше симпатизує Путіну, ніж Бушу, і на тлі дипломатичної недосвідченості Буша це виглядає ще однією великою перевагою російського президента.
Слабкість Буша, вважає автор коментаря, полягає не лише у його особистих якостях, чи внутрішньополітичній ситуації. Стосунки Америки і Китаю зараз настільки напружені, що Бушу потрібно уникнути будь-яких антиамериканських альянсів між Китаєм та Росією. Поки що адміністрація Буша, здається робила все, щоб штовхнути ці дві азійські надпотуги у взаємні обійми. Буш розпочав президентство із шпигунського скандалу з аршетом агента ФБР Роберта Гансена, що працював на Росію. Далі відбулося масове видворення російських дипломатів, звинувачених у шпигунстві, і відразу після цього Буш став наполягати на зміні радянсько-американського договору по ПРО.
Щодо самого договору, то на думку американських аналітиків, він як такий мало цікавить Путіна. Важливіше є те, що проти будь-яких змін у ньому виступають європейці, Китай та опоненти Буша в Америці. Грізне російське «ні» могло б сильніше послабити позиції Буша в США.
Якщо Путін погодиться на нейтралітет у стосунках США та Китая, та на зміни договору по ПРО, то за це він хотів би виторгувати чимало поступок від Америки. Ними, на думку аналітиків з Техасу, могли б бути приринення розширення НАТО, і особливо за рахунок Балтійських країн, визнання Америкою, що Росія має зону інтересів у східній Європі, та вимога меншого американського залучення у справах України, Кавказу та Середньої Азії. Зараз, коли Росія менш залежна від закордонної допомоги, вона вимагає хоча б зовнішньої поваги до себе як до великої держави.
Загалом, у Словенії Путін вимагатиме від американців чогось на кшталт Ятинської конференції, де за Росією буде закріплено право на контроль над частиною східної Європи, в той час як решта колишнього соціалістичного табору мала би зберігати нейтральність. Якщо Буш купить російську прихильність до своїх планів такою ціною, то більшу частниу цього рахунку заплатять східні європейці, включно з українцями.
