Балтійська труба може згодом зробити можливим транспортування до Польщі також норвезького газу, який наразі здається полякам задорогим. Спостерігачі зазначають, що можливі й інші партнери при будівництві цієї магістралі, а не лише фірми датські та польські. Як відомо, свого часу про постачання норвезького газу польський прем’єр Єжи Бузек мав розмови і з прем’єром України, нині екс-прем’єром Віктором Ющенком. Чи Україна мала б бажання повернутися сьогодні до відновлення теми норвезького газу через участь у будівництві згаданого балтійського газопроводу – ще невідомо. Польща ж пішла рішуче шляхом диверсифікації енергоносіїв. Як зазначають польські оглядачі, є в цьому не лише здоровий економічний глузд, а вимоги Євросоюзу, які передбачають постачання енергоносіїв з різних джерел.
Тим часом, як пам’ятаємо, 8 червня росіяни мали дати відповідь на вимогу Польщі розв’язати проблеми щодо будівництва другої гілки Ямальського газопроводу (нагадаю, що такі вимоги Польща поставила під час минулого візиту російського прем’єра Міхаїла Касьянова до Варшави). Наразі не чути нічого про відповідь росіян. Росія, можливо, зволікає з відповіддю, очікуючи, що восени після парламентських виборів у Польщі відбудеться зміна влади, що може виглядати кориснішим для росіян.
А крок польської сторони в бік незалежности від російського газу – це зміцнення позицій у переговорах з Росією, і це зміцнення буде корисним для будь-якого уряду, який прийде до влади внаслідок цьогорічних парламентських виборів. Нова газова магістраль з Данії до Балтики – це для поляків щось на зразок запасного летовища. Коли він існує, завжди почуваєшся безпечніше.