Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:30

Понтифіки і Україна


Понтифіки і Україна

Прага, 20 червня 2001 – Християнство в Україні має давню і досить аргументовану джерельно історію. Відомо, що проникнення вчення Христа на українські терени пов’язують з апостолом Андрієм Первозванним, про що є згадка у новозаповітних текстах. А яка ж історія контактів між папським престолом і Україною, що актуально згадати сьогодні, напередодні початку візиту Папи Івана Павла Другого до Києва.

У перші століття християнства воно переслідувалося й на українських теренах. Однак процес євангелізації тривав, і коли імператор Траян вислав на початку ІІ століття нашої ери святого Папу Климентія Першого до Криму, де той згодом і загинув мученицькою смертю, його останки були віднайдені християнами херсонеської Таврії. Згодом частина їх була перевезена до Десятинної церкви у Києві.

У ІХ століті Кирило і Мефодій розпочали своє служіння серед слов’ян, після того, як під час своєї місії до хозар уперше відвідали землі, що зараз належать до Східної України. У цьому служінні їх підтримував і сприяв Римський престол, особливо Папа Адріан Другий.

Велика княгиня київська Ольга ( 945-957) сама прийняла християнство і мала контакти з послами Риму, зокрема й політичні зв’язки з німецьким королем Оттоном Першим, який був і імператором Священної Римської імперії та контролював папський престол.

Зв’язки між Україною та Апостольським Престолом почали розвиватися інтенсивніше після Хрещення України 988 року. Східний (візантійський) обряд християнства був запроваджений із Константинополя, і українці стали приналежними до патріархату, який все ще перебував у повній єдності з Римом. Потім князь Володимир та Папа Іван П’ятнадцятий, а згодом і Папа Сильвестр Другий обмінювалися емісарами.

У епоху Середньовіччя, незважаючи на розкол між Константинополем та Римом 1054 року, безпосередні контакти між Україною та Апостольським престолом продовжувалися. У 1245 році Папа Інокентій Четвертий відправив місію до монголів і вів переговори з князем Данилом Галицьким та Васильком Романовичем, що призвело до коронації Данила Папською Римською делегацією у 1253 році.

1448 року Московська Церква створила свою митрополію і відмовилася визнавати не лише Флорентійську унію але й владу давньої Київської митрополії. 1589 року Москва здобула собі статус патріархату. В умовах релігійних бродінь в Європі і наступу московітів українська церква йде на спілку з Римським престолом. Що вилилося у Берестейську церковну унію 1596 року. До цього додалася ще одна унія – 24 квітня 1646 року, коли українці Закарпаття визнали в Ужгороді духовну владу Папи Інокентія Десятого. Ці ухвали українців створили постійний і стійкий грунт у взаєминах із Папським Римом.

Московія підпорядкувала собі київську митрополію 1686 року і посилила наступ проти греко-католиків та їх насильницьке навернення до одержавленого російського православ’я. Що іще інтенсивніше продовжувалося за радянських часів, коли тоталітарною владою при допомозі російських православних ієрархів було знищено УАПЦ, а потім 1946 року УГКЦ в Галичині і 1949 року - на Закарпатті. За радянських репресій підтримка Римом підпільної Церкви була особливо важливою. Лише 1991 року Римський Престол відновив офіційні зносини з Україною.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG