Бєлград, 21 червня 2001 – Президент Борис Трайковський в цьому звинувачує албанських лiдерiв.
Чи можна врятувати Македонiю вiд розвалу? Позитивної вiдповiдi на це запитання поки що немає. Лiдери двох найзначнiших македонських та двох албанських партiй протягом шести днiв за закритими дверима обговорювали конституцiйнi можливостi для подолання кризи. Коли вже здавалося, що буде досягнено домовленостi хоча про основнi принципи, усе повернулося на початок. Президент Трайковський коротко заявив, що албанськi лiдери Арбен Джаферi й Iмер Iмерi заблокували дiалог. Вони виступають за федералiзацiю, тобто подiл влади, а це означало б i подiл країни, зазначив глава держави. Представники албанцiв вiдкинули звинувачення, не пояснюючи в чому саме суть спору.
Країна на межi хаосу. Ситуацiя багато в чому схожа на ту, яка була у Боснiї й Герцеговинi на початку 1992 року. Албанськi терористи репресують своїх землякiв, якi вiдмовляються взяти зброю. Газета “Вестi” пише, що сформовано македонськi парамiлiтарнi пiдроздiли, якi готуються взяти правду в свої руки. В їхньому складi є загони, якi називають себе “тиграми”, “вовками”, скорпiонами” тощо. Вони вимагають, щоби країну до 25 червня покинули усi етнiчнi албанцi, якi отримали громадянство наперероднi перепису населення 1994 року. Таких є, за офiцiйними даними, 120 тисяч. Македонськi екстремiсти погрожують i своїм землякам, якi мають дiловi чи будь-якi стосунки з етнiчними албанцями.
Мiнiстр внутрiшнiх справ Любен Бошковський тим часом покинув щойно сформований мультиетнiчний комiтет для врегулювання кризи. На його думку, для дiалогу тепер надто пiзно. Проти албанських екстремiстiв треба застосувати силу.
Проти внесення змiн до Конституцiї виступила й Македонська православна церква. Її Синод у зверненнi до президента й прем’єр-мiнiстра зазначив, що основнi положення Конституцiї гарантують рiвноправнiсть усiм громадянам та, що немає потреби вносити поправки про окремi права етнiчних албанцiв.
Влада у Скоп’є пiдготувала проект закону про запровадження додаткового податку, намiченого для оборони країни. Таким чином протягом шести мiсяцiв планують зiбрати 70 мiльйонiв нiмецьких марок. В середу вечiр у македонськiй столицi заарештовано 30 громадян сусiдньої Албанiї. У повiдомленнi не уточнено, чи йшлося про контрабандистiв чи про особи пов’язанi з повстанцями.
Усi полiтичнi iнституцiї в Македонiї фактично спаралiзованi. Пiсля провалу переговорiв, на думку оглядачiв, можна очiкувати лише повiдомлення про новi бої. До Скоп’є найближчим часом має прибути керiвник Європейського союзу Хав’єр Солана, якому досi кiлька разiв вдалося втихомирити гарячi голови. На жаль, для дипломатiї дедалi менше мiсця й часу, а без її вирiшальної допомоги македонцi й етнiчнi албанцi неспроможнi завернути з шляху, який веде до громадянської вiйни.
Македонiя сьогоднi дальше вiд миру, анiж була вчора.
Чи можна врятувати Македонiю вiд розвалу? Позитивної вiдповiдi на це запитання поки що немає. Лiдери двох найзначнiших македонських та двох албанських партiй протягом шести днiв за закритими дверима обговорювали конституцiйнi можливостi для подолання кризи. Коли вже здавалося, що буде досягнено домовленостi хоча про основнi принципи, усе повернулося на початок. Президент Трайковський коротко заявив, що албанськi лiдери Арбен Джаферi й Iмер Iмерi заблокували дiалог. Вони виступають за федералiзацiю, тобто подiл влади, а це означало б i подiл країни, зазначив глава держави. Представники албанцiв вiдкинули звинувачення, не пояснюючи в чому саме суть спору.
Країна на межi хаосу. Ситуацiя багато в чому схожа на ту, яка була у Боснiї й Герцеговинi на початку 1992 року. Албанськi терористи репресують своїх землякiв, якi вiдмовляються взяти зброю. Газета “Вестi” пише, що сформовано македонськi парамiлiтарнi пiдроздiли, якi готуються взяти правду в свої руки. В їхньому складi є загони, якi називають себе “тиграми”, “вовками”, скорпiонами” тощо. Вони вимагають, щоби країну до 25 червня покинули усi етнiчнi албанцi, якi отримали громадянство наперероднi перепису населення 1994 року. Таких є, за офiцiйними даними, 120 тисяч. Македонськi екстремiсти погрожують i своїм землякам, якi мають дiловi чи будь-якi стосунки з етнiчними албанцями.
Мiнiстр внутрiшнiх справ Любен Бошковський тим часом покинув щойно сформований мультиетнiчний комiтет для врегулювання кризи. На його думку, для дiалогу тепер надто пiзно. Проти албанських екстремiстiв треба застосувати силу.
Проти внесення змiн до Конституцiї виступила й Македонська православна церква. Її Синод у зверненнi до президента й прем’єр-мiнiстра зазначив, що основнi положення Конституцiї гарантують рiвноправнiсть усiм громадянам та, що немає потреби вносити поправки про окремi права етнiчних албанцiв.
Влада у Скоп’є пiдготувала проект закону про запровадження додаткового податку, намiченого для оборони країни. Таким чином протягом шести мiсяцiв планують зiбрати 70 мiльйонiв нiмецьких марок. В середу вечiр у македонськiй столицi заарештовано 30 громадян сусiдньої Албанiї. У повiдомленнi не уточнено, чи йшлося про контрабандистiв чи про особи пов’язанi з повстанцями.
Усi полiтичнi iнституцiї в Македонiї фактично спаралiзованi. Пiсля провалу переговорiв, на думку оглядачiв, можна очiкувати лише повiдомлення про новi бої. До Скоп’є найближчим часом має прибути керiвник Європейського союзу Хав’єр Солана, якому досi кiлька разiв вдалося втихомирити гарячi голови. На жаль, для дипломатiї дедалi менше мiсця й часу, а без її вирiшальної допомоги македонцi й етнiчнi албанцi неспроможнi завернути з шляху, який веде до громадянської вiйни.
Македонiя сьогоднi дальше вiд миру, анiж була вчора.
