Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:24

Миротворчі сили в Македонії. Взаємини США – Росія


Миротворчі сили в Македонії. Взаємини США – Росія

Прага, 21 червня 2001 – Західна преса коментує рішення керівництва союзу НАТО розмістити в Македонії миротворчі сили, а також невизначеність у взаєминах США й Росії, яка наступила унаслідок погроз Путіна скасувати угоду про обмеження ядерних арсеналів від 93-го року, якщо Вашінгтон відмовиться від договору про балістичні ракети від 72-го року. На думку деяких оглядачів, нинішня полеміка могла б викликати чергову хвилю гонки озброєнь. Проте не всі оглядачі допускають такий розвиток подій.

Коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Томас Шмід вважає, що ухвалене в середу рішення союзу НАТО про розміщення миротворчих підрозділів в Македонії для відвернення ширшого міжетнічного конфлікту є кроком, який мав би засвідчити про рішучість альянсу недопустити до нової війни на Балканах . При цьому автор нагадує розміщення миротворчих сил у краї Косово 99-го року. Тоді миротворчі сили не змогли роззброїти загони албанських сепаратистів, які воювали за відірвання провінції від Сербії. Це призвело до поширення конфлікту. Нині союз НАТО бажає уникнути подібної помилки. Миротворчі сили тепер мали б активніше втручатися в конфлікт і виявляти тиск на сторони з метою шукати компромісу. Однак, НАТО ставить умову, що розміщення миротворців мало би відбутися лише після припинення воєнних дій. Коментатор вважає такий підхід помилковим. Якщо союз НАТО справді бажає припинити конфлікт, пише він, то спочатку потрібно створити умови, за яких миротворчі підрозділи почали б від роззброєння (загонів албанських екстремістів) .

Газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті коментує недавню заяву російського керівника Путіна про можливе скасування американсько-російського договору у справі обмеження стратегічних озброєнь, якщо США не відмовляться від ідеї розробки систем протиракетної оборони. На думку газети, побоюватися з цього приводу нової гонки озброєнь не слід. Путін, як вважає газета, не може розцінювати системи протиракетної оборони США, як загрозу Росії. Це лише означає, що Росія нині опинилася на роздоріжжі. Вона, за словами автора, може шукати зближення з Китаєм, може намагатися внести розкол між Європою і США, а також може намагатися частково відновити статус наддержави або, врешті, може стати партнером США в боротьбі проти поширення ядерної зброї, а також у справі економічного розвитку.

Коментатор газети «Нью-Йорк таймс» Анатоль Лівен порушує вужчий аспект взаємин США і Росії у світлі останніх заяв керівників обох країн. Він аналізує зокрема пропозицію російського керівника Путіна про впровадження поправки до угоди у справі балістичних ракет від 72-го року, від якої президент Буш бажає відмовитися. Ця поправка мала б установити обмежені заходи безпеки (замість глобальної протиракетної оборони США) лише проти антизахідних режимів, зокрема Північної Кореї або Іраку. На думку коментатора, позиція Москви враховує при цьому і інтереси Китаю. Москва не може собі дозволити іти на домовленості зі Сполученими Штатами коштом Китаю передусім тому, що вона потребує його для спільного протистояння проти глобального впливу США.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG