Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:19

Українські православні та католики: мир чи перемир’я?


Українські православні та католики: мир чи перемир’я?

Прага, 21 червня 2001 ― Напередодні візиту в Україну папи римського Івана Павла Другого українські греко-католики з одного боку та православні Київського патріархату та автокефальної церкви з іншого, заявляють про непорушний мир і злагоду, що панує у їхніх стосунках. Що це – тактичний союз заразди зменшення духовного впливу Росії, чи зрілість поглядів цих церков?

Залишивши позаду міжконфесійні та майнові суперечки греко-католики та українські православні, що стоять на державницьких позиціях, почуваються союзниками у спільній справі – утвердження українських церков в незалежній Україні. Православні сподіваються, що візит папи прорве міжнародну ізоляцію двох неканонічних українських церков і прискорить створення єдиної помісної Української православної церкви. Греко-католики вітають це прагнення, оскільки вважають, що українське православ’я найкраще репрезентуватиме власна, а не російська церква.

Говорить речник глави Української греко-католицької отець Андрій Оноферко:

«Ми, як грекокатолицька церква, надіємося, що якимосб чином православні погодилися між собою, щоб справді була одна єдина православна церква».

Православні в особі патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета обіцяють католикам, що їхні стосунки і у випадку створення однієї великої православної церкви будуть такими ж дружніми, якими вони є зараз.

Говорить Патріарх Філарет:

«Я думаю, що якщо в Україні буде створено єдина помісна православна церква, то це буде досить сильна церква і ця церква не буде ворогувати з своїми братами грекокатоликами і римокатоликами. Треба не забувати, що ми християни і наша мета – не перетягування з однієї віри в іншу, чи то з православ’я в католицизм, чи з католицизму в православ’я. Кожна людина повинна обрать ту віру, яку вона хоче».

На думку деяких оглядачів, частково ці добрі стосунки між греко-католиками та православими пояснюються тим, що православні потребують підтримки католиків у створенні єдиної помісної церкви, незалежної від Московського патіархату. Але як розвиватимуться стосунки двох церков потім? Чи не почуватиметься Українська православна церква панівною, і не почне боротьбу з католиками за прикладом Російської православної церкви?

Із цим питанням я звернулася до політолога-укарїнознавця з Йоркського університету в Канаді Тараса Кузя:

«Українська католицька церква є дуже міцною церквою з якою було би важко боротися. Вона має велику базу в Західній Україні та потужні міжнародні зв’язки. Тому навіть велика православна церква не могла б її притиснути. На мою думку, вона і не стала би цього робити. Зараз два напрямки християнства в Україні об’єднує не лише тактичний союз заразди зменшення духовного впливу Москви на Україну. Йдеться також і про стратегічний союз. Якщо православну церкву буде створено, вона орієнтуватиметься на багаті візантійські традиції та на Константинопольського патріарха, в якому вона шукатиме союзника проти Москви, яка до останнього боротиметься за збереження свого впливу. Мені здається, що державницькі позиції православних та греко-католиків та спільна західна орієнтація були б достатньо міцним підґрунтям для взаємопорозуміння».

Самі греко-католики також не почувають себе в небезпеці. На думку отця Андрія Оноферка, Конституція України є достатньою гарантією того, що дві гілки християнства зможуть і надалі мирно співіснувати в Україні:

«Я думаю, що сьогодні кожен визнає, що Україна, як незалежна держава є багатоконфесійною країною і що кожен громадянин має гарантоване Конституцією право віросповідувати Бога, так, як йому сумління диктує. І я не бачу будь-яких причин вважати, що це би мало змінитися в будь-який спосіб».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG