Бєлград, 22 червня 2001 – Ситуацію ускладнюють ще й напруженi стосунки мiж чiльними урядовцями й Генштабом.
Робочий час бєлградських урядовцiв триває вiд ранку до ранку. У четвер вечiр кореспонденти марно чекали кiнець наради лiдерiв двадцяти партiй з главою держави. Замiсть будь якого повiдомлення, вони почули лише одне речення: “Усе в порядку.” Що ж в порядку? Через сварки з коалiцiйними партнерами вiдкладено сесiю союзного парламенту. Чорногорськi соцiалiсти не хочуть взяти участь в ухваленнi закону про спiвробiтництво з Трибуналом у Гаазi, бо багато хто з них на початку дев’яностих рокiв прямо або посередньо брав участь в так званiй “Операцiї Дубровник”. Йшлося про наступ на це хорватське мiсто на Адрiатицi та вандальске грабування його околиць.
Якщо союзний парламент заблокований, кому ж вiн потрiбний? Це запитання дедалi частiше ставлять як громадяни, так i люди, вiд яких залежить доля федерацiї.
Мiнiстри з Чорногорiї заявляють про готовнiсть подати у вiдставку у разi ухвалення закону про спiвробiтництво з Трибуналом. Якщо закон не буде ухвалено, у вiдставку готовi пiти окремi мiнiстри з Сербiї. Глава союзного парламенту Драголюб Мiчунович коротко пояснив: “Перед нами лише два шляхи. Або спiвробiтництво з Трибуналом або банкрут економiки”:
Громадян занепокоюють й сварки мiж урядовцями й Генштабом. Одна бєлградська газета у п’ятницю повiдомила, що нарештi звiльнено його начальника, генерела Небойшу Павковича. Проте, на час пiдготовки цього матерiалу до ефiру офiцiйного повiдомлення з цього приводу не було. Нагадаємо, що прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич та кiлька його соратникiв вимагають вiд глави держави звiльнити генерала, якого вважають лiдером консервативних сил, котрi гальмують демократизацiю. Павкович у п’ятницю заявив, що його не може звiльнити влада, але лише Верховна рада оборони. Сесiї цiєї Ради не вiдбувалися вже кiлька мiсяцiв, а її членом є й згаданий Павкович та чорногорський президент Мiло Дюканович, який взагалi не зацiкавлений у втручаннi в сербськi справи.
Преса тим часом оприлюднює новi документи про причетнiсть Збройних сил до злочинiв у Косовi та про їхню пiдтримку екс-президентовi Мiлошевичу. На пiдставi цих документiв стало вiдомо, що Генштаб у жовтнi минулого року планував заарештувати теперiшнього главу держави Воїслава Коштунiцу та мiнiстра закордонних справ Горана Свiлановича. Посилаючися на достовiрнi джерела, агентство Бета у п’яницю повiдомило, що сербськi урядовцi все-таки знайшли юридичну основу для спiвробiтництва з Гаазьким трибуналом й без ухвалення вiдповiдного закону та без участi чорногорцiв. Все ж, перед ними ще два складнi запитання: що робити з федерацiєю якщо Сербiя спроможна й сама вести зовнiшню полiтику та що робити з небезпечним начальником Генштабу, якого не випадково називають малим Наполеоном.
Робочий час бєлградських урядовцiв триває вiд ранку до ранку. У четвер вечiр кореспонденти марно чекали кiнець наради лiдерiв двадцяти партiй з главою держави. Замiсть будь якого повiдомлення, вони почули лише одне речення: “Усе в порядку.” Що ж в порядку? Через сварки з коалiцiйними партнерами вiдкладено сесiю союзного парламенту. Чорногорськi соцiалiсти не хочуть взяти участь в ухваленнi закону про спiвробiтництво з Трибуналом у Гаазi, бо багато хто з них на початку дев’яностих рокiв прямо або посередньо брав участь в так званiй “Операцiї Дубровник”. Йшлося про наступ на це хорватське мiсто на Адрiатицi та вандальске грабування його околиць.
Якщо союзний парламент заблокований, кому ж вiн потрiбний? Це запитання дедалi частiше ставлять як громадяни, так i люди, вiд яких залежить доля федерацiї.
Мiнiстри з Чорногорiї заявляють про готовнiсть подати у вiдставку у разi ухвалення закону про спiвробiтництво з Трибуналом. Якщо закон не буде ухвалено, у вiдставку готовi пiти окремi мiнiстри з Сербiї. Глава союзного парламенту Драголюб Мiчунович коротко пояснив: “Перед нами лише два шляхи. Або спiвробiтництво з Трибуналом або банкрут економiки”:
Громадян занепокоюють й сварки мiж урядовцями й Генштабом. Одна бєлградська газета у п’ятницю повiдомила, що нарештi звiльнено його начальника, генерела Небойшу Павковича. Проте, на час пiдготовки цього матерiалу до ефiру офiцiйного повiдомлення з цього приводу не було. Нагадаємо, що прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич та кiлька його соратникiв вимагають вiд глави держави звiльнити генерала, якого вважають лiдером консервативних сил, котрi гальмують демократизацiю. Павкович у п’ятницю заявив, що його не може звiльнити влада, але лише Верховна рада оборони. Сесiї цiєї Ради не вiдбувалися вже кiлька мiсяцiв, а її членом є й згаданий Павкович та чорногорський президент Мiло Дюканович, який взагалi не зацiкавлений у втручаннi в сербськi справи.
Преса тим часом оприлюднює новi документи про причетнiсть Збройних сил до злочинiв у Косовi та про їхню пiдтримку екс-президентовi Мiлошевичу. На пiдставi цих документiв стало вiдомо, що Генштаб у жовтнi минулого року планував заарештувати теперiшнього главу держави Воїслава Коштунiцу та мiнiстра закордонних справ Горана Свiлановича. Посилаючися на достовiрнi джерела, агентство Бета у п’яницю повiдомило, що сербськi урядовцi все-таки знайшли юридичну основу для спiвробiтництва з Гаазьким трибуналом й без ухвалення вiдповiдного закону та без участi чорногорцiв. Все ж, перед ними ще два складнi запитання: що робити з федерацiєю якщо Сербiя спроможна й сама вести зовнiшню полiтику та що робити з небезпечним начальником Генштабу, якого не випадково називають малим Наполеоном.
