Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:50

Мілошевич – міжнародний трибунал в Гаазі


Мілошевич – міжнародний трибунал в Гаазі

Прага, 22 червня 2001 – У четвер югославський парламент відклав обговорення законопроекту про про передання Мілошевича та інших воєнних злочинців міжнпродному трибуналові в Гаазі. Тим часом адвокати Мілошевича домагаються його звільнення з-під арешту під грошову заставу.

Обговорення законопроекту заблокували депутати від соціалістичної (тобто колишньої комуністичної) партії, якою керував Мілошевич і яка зберегла значні впливи у законодавчих органах і югославському керівництві. Соціалісти, в тому числі із сусідньої Чорногорії твердять, що міжнародний трибунал в Гаазі упереджено ставиться до Сербії. Водночас вони виступають проти передання міжнародному трибуналові Мілошевича та інших воєнних злочинців, посилаючись на конституцію, яка не передбачає екстрадиції югославських громадян. Тим часом тиск з боку західних країн на Бєлград зростає. Західні правники наполягають, що міжнародний трибунал в Гаазі є під юрисдикцією ООН, тому Югославія не потребує ухвалення спеціального закону про екстрадицію воєнних злочинців. У зв’язку з нинішнім розвитком подій під загрозою зірвання опинилася міжнародна конференція у справі надання економічної допомоги Югославії, запланована на 29 червня у Брюсселі. Згідно з оцінками фахівців, Белград може не отримати принаймні мільярд доларів західної допомоги, необхідної для відбудови країни.

Дальше обурення на Заході і серйозні зміни громадської думки у самій Югославії викликали останні повідомлення про виявлення нових масових могил неподалік від Бєлграда, в яких знайдено рештки тіл приблизно тисячі косовських албанців. В одній з могил поховано переважно жінок і дітей. Поки що вважаються пропалими без вісти понад три тисячі косовських албанців. Оглядачі висловлюють у зв’язку з цим припущення, що тіла багатьох інших убитих під час етнічних чисток албанців слід шукати на території Сербії. Останній номер югославського тижевика «Времє» містить розповідь одного з резервістів югославської армії, який повідомив про те, як він сам возив вантажівками тіла із Косова до плавильних печей міді у східносербському місті Бор. Раніше сербська пропаганда твердила, що воєнні дії, а по суті звірства з руки Мілошевича у Боснії, Хорватії, Словенії і врешті у краї Косово були патріотичними актами і лежали в інтересах Югославії. Нині громадська думка в Сербії явно міняється. Згідно з останніми опитуваннями серед населення, які наводить бєлградський кореспондент агентства Асошіейтед пресс, 46 відсотків опитаних висловилися за передання Мілошевича міжнародному трибуналові, 36 відсотків поки що виступають проти.

До цього варто додати, що адвокати Мілошевича від 14-го червня вже вдруге звернулися до суду в Бєлграді із пропозицією звільнити колишнього югославського керівника під заставу у 250 тисяч німецьких марок або приблизно 109 тисяч доларів. До проведення суду Мілошевич, якого звинувачено лише у корупції і фінансових махінаціях, мав би перебувати на волі. Адвокати переконують суд, що сума запропонованої застави явно перебільшує суму, яка фігурує у звинуваченнях Мілошевича. Тепер справа Мілошевича і чотирьох його сотратників, звинувачених у воєнних злочинах, перебуває у генерального прокурора, який протягом наступних двох тижнів мав би представити проти них звинувачення і у воєнних злочинах.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG