Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:19

Хто боїться відкритого діалогу?


Хто боїться відкритого діалогу?

Прага, 25 червня 2001 – Небачений досі «український вибух» стався в ці вихідні дні у західній пресі. Чи не всі впливові часописи світу в один голос відзначили не лише історичне значення нинішнього візиту Папи Римського Івана Павла Другого до України, а й той контраст, те, так би мовити, біло-чорне тло, останню фарбу якого творить неприхована ворожість до поїздки Понтифіка з боку керівництва російської православної церкви.

Своєрідним попередженням оцінок багатьох західних часописів, котрі вважають візит Папи корисним, насамперед, для президента Леоніда Кучми, є матеріал з американської газети «Вашінґтон Пост» котра вважає, що на цьому тлі не можна забувати про необхідність остаточного висвітлення загадкової загибелі журналіста Георгія Гонгадзе. Всупереч намірам оточення президента України «під шумок» згорнути до сьогодні не розкриту справу загибелі українського редактора. «Нью-Йорк Таймс» ніби підтверджує це у своєму матеріалі під назвою «Мати загиблого журналіста сподівається на зустріч з Папою», де йдеться не лиш про підтримку українською католичкою Лесею Гонгадзе нинішнього візиту Понтифіка до Києва але й про її надії впливу Івана Павла Другого на остаточне розслідування причин смерті її сина та на дотримання людських прав в України.

Та ж «Вашінґтон Пост» дивується з того, що на фоні вітання Папи у Києві представниками євреїв, мусульман, двох місцевих православних церков дивним виглядає гостре несприйняття відкритості глави католицької церкви до діалогу саме з боку російської православної церкви. Чи по-християнськи виглядає ворожість московського патріархату, коли Папа у Києві просить прощення за гріхи його церкви скоєні в історичний період на теренах православних, а Патріарх Всія Русі тим часом у Бресті погрожує прямою конфоронтацією та жертвами. Чи не досить вже жертв? - запитує риторично Іван Павло Другий у Києві, де він не лише молиться на стадіоні але й відвідує місця масових поховань багатонаціональних жертв нацизму та сталінізму, так пише про це впливова «Нью-Йорк Таймс».

Німецька преса наводить слова Папи про те, що у діалозі між церквами Ватікан «не має ніяких намірів прозелітизму», а лише наміри миру та братерства між всіма віруючими. Це підкреслює «Франкфуртер Аллґемайне Цайтунґ» і додає, що від «несприйняття візиту Папи московською Патріархією» більше разить геополітикою, «намаганнями московських ортодоксальних ієрархів і далі ділити світ на закриті слов’янські, православні чи західні», тобто, чужі терени. Не дивно, що політиканство Алексія Другого співпадає у цьому з таким же несприйняттям візиту Папи з боку глави російської дипломатії у Києві - Віктора Черномирдіна, зауважують німецькі газети.

Існування багаточисельних православних, у тому числі й російської, церков на Заході є свідченням демократії та віротерпимості цивілізованого світу, як же ж тоді розуміти гасло православних московського спрямування на вулицях Києва, на чорному фоні якого написано «Православ’я або смерть»,-запитує американська «Бостон Ґлоб». «Нью-Йорк Таймс» виділяє у зв’язку з цим слова київського православного ієрарха Філарета, котрий сказав, що візит глави католицької церкви відкриває двері для діалогу, після довгих століть самоізоляції ортодоксальної Москви, якого «російський патріарх боїться».

Чи не всі оглядачі західних медій вважають, що нинішній візит Івана Павла Другого є своєрідним іспитом для України, для її громадян, які мають ще раз підтвердити, або не підтвердити, свою готовність стати складовою частиною не роздільного, ізольованого кутка, котрий так захищає московська патріархія з частиною російських і проросійських політиків, а об’єднаного демократичного світу, де збереження людських прав є одним з наріжних каменів суспільства.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG