Прага, 2 липня 2001 – Не зважаючи на протести Росії щодо майбутнього розширення НАТО до її кордонів, цей процес триває. Сьогодні міністри закордонних справ дев’яти країн - офіційних кандидатів до НАТО та неофіційно бажаючої Хорватії зібралися в естонській столиці – Талліні. Звичайно, що йдеться про підготовку до наступної сесії НАТО у Празі, де буде названо нових членів альянсу, серед яких хотіли би бути всі десять названих країн.
Найбільше представники десяти країн, що зібралися сьогодні у Талліні, очікували на спілкування з президентом американського комітету із сприяння розширенню НАТО Брасом Джексоном. Який привіз учасникам естонської наради міністрів закордонних справ Естонії, Латвії, Литви, Македонії, Румунії, Болгарії, Словенії, Словаччини, Албанії та Хорватії найновіші інформації з дебатів у Вашінґтоні щодо проблем збільшення числа учасників Північно-Атлантичного альянсу.
Ця нарада, як передають з Естонії, скликана з ініціативи глави зовнішньополітичного відомства цієї країни Гендріка Ільвеса та його латвійського колеги Індуліса Берзіньша. Вони й керували двома сьогоднішніми сесіями міністрів у Талліні. На цій зустрічі кандидатів на членство в НАТО йшлося, насамперед, про ті проблеми майбутнього розширенням альянсу, що їх порушив нещодавно під час свого візиту до Європи американський президент Джордж Буш. Відомо, що адміністрація Білого Дому розглядає шанс на вступ до НАТО трьох прибалтійських країн як «добрі» і це викликає дражливі реакції у Москві. Росія також нервує з-за того, що Джордж Буш так і не назвав хоча б приблизних термінів розширення блоку та країн, які стануть новими членами альянсу найближчим часом. Сьогодні глава соціал-демократичної коаліції Литви, екс-президент країни, що нині є кандидатом у прем’єр-міністри, Альґірдас Бразаускас заявив у Вільнюсі: «Литва вже стоїть на порозі альянсу, і ми очікуємо позитивних для Вільнюса рішень на наступному у майбутньому році самміті країн-членів НАТО у Празі». Тому всі очікують листопадового 2002 року форму Північно-Атлантичного блоку у чеській столиці, де, як вважають, все проясниться. Готуються до нього й країни-кандидати.
Міністри десяти країн - учасниць зустрічі у Талліні обмінювалися в понеділок досвідом виконання своїх національних «Планів приєднання» і визначили програму співпраці до празького самміту. Звичайно ж тут йшлося й про певні пріоритети та рівні готовності згаданих держав. Кожна з десяти країн – кандидатів, хотіла би бути серед перших нових членів альянсу, тому й не дивує досить ревнива реакція словацьких спостерігачів, котрі зауважили напередодні, що «Хорватія, наприклад, бажає вступити до НАТО але не належить до числа офіційних кандидатів». Кожна із згаданих країн таллінської наради в думках вже на листопадовому самміті Північно-Атлантичного альянсу у Празі.
Хоча, серед іншого, на естонській зустрічі йшлося про ситуацію в Македонії, її вплив на Балкани та роль НАТО в уреґулюванні конфлікту.
Найбільше представники десяти країн, що зібралися сьогодні у Талліні, очікували на спілкування з президентом американського комітету із сприяння розширенню НАТО Брасом Джексоном. Який привіз учасникам естонської наради міністрів закордонних справ Естонії, Латвії, Литви, Македонії, Румунії, Болгарії, Словенії, Словаччини, Албанії та Хорватії найновіші інформації з дебатів у Вашінґтоні щодо проблем збільшення числа учасників Північно-Атлантичного альянсу.
Ця нарада, як передають з Естонії, скликана з ініціативи глави зовнішньополітичного відомства цієї країни Гендріка Ільвеса та його латвійського колеги Індуліса Берзіньша. Вони й керували двома сьогоднішніми сесіями міністрів у Талліні. На цій зустрічі кандидатів на членство в НАТО йшлося, насамперед, про ті проблеми майбутнього розширенням альянсу, що їх порушив нещодавно під час свого візиту до Європи американський президент Джордж Буш. Відомо, що адміністрація Білого Дому розглядає шанс на вступ до НАТО трьох прибалтійських країн як «добрі» і це викликає дражливі реакції у Москві. Росія також нервує з-за того, що Джордж Буш так і не назвав хоча б приблизних термінів розширення блоку та країн, які стануть новими членами альянсу найближчим часом. Сьогодні глава соціал-демократичної коаліції Литви, екс-президент країни, що нині є кандидатом у прем’єр-міністри, Альґірдас Бразаускас заявив у Вільнюсі: «Литва вже стоїть на порозі альянсу, і ми очікуємо позитивних для Вільнюса рішень на наступному у майбутньому році самміті країн-членів НАТО у Празі». Тому всі очікують листопадового 2002 року форму Північно-Атлантичного блоку у чеській столиці, де, як вважають, все проясниться. Готуються до нього й країни-кандидати.
Міністри десяти країн - учасниць зустрічі у Талліні обмінювалися в понеділок досвідом виконання своїх національних «Планів приєднання» і визначили програму співпраці до празького самміту. Звичайно ж тут йшлося й про певні пріоритети та рівні готовності згаданих держав. Кожна з десяти країн – кандидатів, хотіла би бути серед перших нових членів альянсу, тому й не дивує досить ревнива реакція словацьких спостерігачів, котрі зауважили напередодні, що «Хорватія, наприклад, бажає вступити до НАТО але не належить до числа офіційних кандидатів». Кожна із згаданих країн таллінської наради в думках вже на листопадовому самміті Північно-Атлантичного альянсу у Празі.
Хоча, серед іншого, на естонській зустрічі йшлося про ситуацію в Македонії, її вплив на Балкани та роль НАТО в уреґулюванні конфлікту.
