Прага, 3 липня 2001 – З огляду на щораз відчутніший брак робочої сили і критику з боку інших європейських країн Німеччина оголосила про намір переглянути імміграційні закони і збільшити щорічні квоти для іммігрантів з-поза країн Європейського союзу.
Досі Німеччину вважали неприступною для іммігратів і шукачів притулку фортецею в Європі. Тим часом від 60-х років, коли Німеччина відкрила свої кордони для ґастарбайтерів (тобто робітників-гостей), і донині сюди прибуло принаймні сім мільйоні іноземців, з яких понад два мільйони турків і сотні тисяч шукачів політичного притулку з африканських та азійських країн, а також із тепер уже колишнього Радянського союзу. З огляду на труднощі в інтеграції до німецького суспільства, на мовні бар’єри і на релігійні різниці деяких груп іммігрантів багато німців і донині виступають за суворі обмеження в’їзду іноземців до Німеччини.
Протягом останніх років, однак, тут помітно спадає народжуваність і зростає брак кваліфікованої робочої сили. За підрахунками фахівців, якщо народжуваність і далі спадатиме нинішніми темпами, то через 50 років німців буде на 30 мільйонів менше. Як і в інших європейських країнах, зростає проблема старіння населення, яке нині живе довше, а пенсійні фонди для цих людей маліють. У зв’язку з цими тенденціями у Німеччині створено спеціальну комісію, до якої увійшли представники всіх політичних партій і яка підготувала звіт для бундестаґу у справі змін в імміграційній політиці. Оглядачі вважають цей документ проломом у дотеперішній позиції Берліна у справі імміграції, хоча поки що передбачено приймати лише по 50 тисяч іммігрантів щороку і то людей освічених і кваліфікованих, зокрема фахівців з технічних галузей. Комісія базувала свої рекомендації на канадському імміграційному законодавстві, згідно з яким першість мають молоді, здорові й освічені люди. Враховуватиметься також готовність до інтеграції до німецького суспільства тих чи інших національних та етнічних груп. Нові іммігранти отримуватимуть 600-годинний курс німецької мови, після якого здаватимуть екзамен. Вони також слухатимуть обов’язкові інструкції правильної поведінки в Німеччині, щоб не заважати сусідям і не викликати антипатії відомого своєю консервативністю німецького населення, як часто траплялося дотепер. Нові іммігранти матимуть право залишатися жити в Німеччині назавжди, після шести років зможуть приймати німецьке громадянство. Дотепер претендувати на німецьке громадянство можна було лише після 8-ми років проживання. Процедура була ускаденна і часто униможливлювала отримання громадянства, особливо тим, хто не навчився німецької мови або не мав добрих відгуків про поведінку.
Нині соціал-демократична партія, яка очолює правлячу коаліцію, розмірковує справу підтримки нового закону про імміграцію, хоча, як вважають оглядачі, закон викличе також опозицію серед значної частини політичних діячів і населення.
Досі Німеччину вважали неприступною для іммігратів і шукачів притулку фортецею в Європі. Тим часом від 60-х років, коли Німеччина відкрила свої кордони для ґастарбайтерів (тобто робітників-гостей), і донині сюди прибуло принаймні сім мільйоні іноземців, з яких понад два мільйони турків і сотні тисяч шукачів політичного притулку з африканських та азійських країн, а також із тепер уже колишнього Радянського союзу. З огляду на труднощі в інтеграції до німецького суспільства, на мовні бар’єри і на релігійні різниці деяких груп іммігрантів багато німців і донині виступають за суворі обмеження в’їзду іноземців до Німеччини.
Протягом останніх років, однак, тут помітно спадає народжуваність і зростає брак кваліфікованої робочої сили. За підрахунками фахівців, якщо народжуваність і далі спадатиме нинішніми темпами, то через 50 років німців буде на 30 мільйонів менше. Як і в інших європейських країнах, зростає проблема старіння населення, яке нині живе довше, а пенсійні фонди для цих людей маліють. У зв’язку з цими тенденціями у Німеччині створено спеціальну комісію, до якої увійшли представники всіх політичних партій і яка підготувала звіт для бундестаґу у справі змін в імміграційній політиці. Оглядачі вважають цей документ проломом у дотеперішній позиції Берліна у справі імміграції, хоча поки що передбачено приймати лише по 50 тисяч іммігрантів щороку і то людей освічених і кваліфікованих, зокрема фахівців з технічних галузей. Комісія базувала свої рекомендації на канадському імміграційному законодавстві, згідно з яким першість мають молоді, здорові й освічені люди. Враховуватиметься також готовність до інтеграції до німецького суспільства тих чи інших національних та етнічних груп. Нові іммігранти отримуватимуть 600-годинний курс німецької мови, після якого здаватимуть екзамен. Вони також слухатимуть обов’язкові інструкції правильної поведінки в Німеччині, щоб не заважати сусідям і не викликати антипатії відомого своєю консервативністю німецького населення, як часто траплялося дотепер. Нові іммігранти матимуть право залишатися жити в Німеччині назавжди, після шести років зможуть приймати німецьке громадянство. Дотепер претендувати на німецьке громадянство можна було лише після 8-ми років проживання. Процедура була ускаденна і часто униможливлювала отримання громадянства, особливо тим, хто не навчився німецької мови або не мав добрих відгуків про поведінку.
Нині соціал-демократична партія, яка очолює правлячу коаліцію, розмірковує справу підтримки нового закону про імміграцію, хоча, як вважають оглядачі, закон викличе також опозицію серед значної частини політичних діячів і населення.
