Бєлград, 9 липня 2001 – Постанова викликала бурхливi реагування в країнi.
Прем’єр-мiнiстр Iвiца Рачан на надзвичайнiй конференцiї для преси заявив, що влада була змушена додержуватися закону про спiвробiтництво з Трибуналом. За його словами, вiдхилення вимоги з Гааги “призвело б до падiння Хорватiї в прiрву кризових Балкан, з якої втекла навiть Сербiя”. Рачан сказав, що побоюється масових протестiв ветеранiв вiйни й блокади шляхiв та кордонiв, що було б великою небезпекою на початку туристського сезону. Вiн висловив сподiвання, що рiшення уряду не призведе до розвалу правлячої коалiцiї й заявив, що парламент уже на цьому тижнi голосоватиме про недовiру урядовi.
Правлячу коалiцiю правдоподiбно покине Хорватська соцiал-лiберальна партiя Дражена Будiши, оскiльки її члени, заступник прем’єр-мiнiстра Горан Гранич, мiнiстр оборони Йозо Радош та ще два члени уряду, уже в суботу подали у вiдставку.
У недiлю до хорватської громадскостi звернувся президент Стiпе Месич. Вiн осудив тих, хто створює психозу надзвичайного стану. За словами глави держави, влада винесла єдине можливе рiшення. Месич, зокрема зазначив: “Вiдомо, що у вiйнi було злочинiв. Гаазький трибунал не судить народи, але окремих злочинцiв. Хорватський народ не може бути заручником тих, в кого кривавi руки”. Вiн нагадав, що до Гааги досi не видано жодного громадянина Хорватiї й додав, що влада змушена виконувати мiжнароднi зобов’язання.
Нацiоналiстичнi кола, очолюванi Хорватською демократичною спiлкою першого президента Хорватiї Франьо Туджмана, висловлюють протест проти намiру влади видати двох генералiв. Вони зазначають, що Трибунал таким чином звинувачує увесь хорватський народ та його Збройнi сили. Нагадаємо, що такий самий аргумент висували прихильники екс-президента Югославiї Слободана Мiлошевича. I серби и хорвати недавнi вiйни вважають справедливими, а у справедливiй вiйнi, на думку нацiоналiстiв, усе дозволено й не можна починити злочин.
Кардинал Йосип Бозанич, глава Католицької церкви у Хорватiї, закликав вiруючих молитися, щоби усе пройшло без подiлу нацiї й iнцидентiв. Отож, впливова церковна iєрархiя вiдмовилася пiдтримати владу. Iмен осiб, яких розшукує Трибунал, поки що не оприлюднено. Преса пише, що це, ймовiрно, генерали Анте Готовина та Рахiм Адемi, якi командували операцiями проти самопроголошеної сербської республiки на територiї Хорватiї.
Влада у Загребi опинилася в складнiй ситуацiї. Вiд долi двох генералiв залежить й доля уряду, а це значить – i доля полiтичних та господарських реформ розпочатих пiсля виборчої перемоги демократичних сил.
Прем’єр-мiнiстр Iвiца Рачан на надзвичайнiй конференцiї для преси заявив, що влада була змушена додержуватися закону про спiвробiтництво з Трибуналом. За його словами, вiдхилення вимоги з Гааги “призвело б до падiння Хорватiї в прiрву кризових Балкан, з якої втекла навiть Сербiя”. Рачан сказав, що побоюється масових протестiв ветеранiв вiйни й блокади шляхiв та кордонiв, що було б великою небезпекою на початку туристського сезону. Вiн висловив сподiвання, що рiшення уряду не призведе до розвалу правлячої коалiцiї й заявив, що парламент уже на цьому тижнi голосоватиме про недовiру урядовi.
Правлячу коалiцiю правдоподiбно покине Хорватська соцiал-лiберальна партiя Дражена Будiши, оскiльки її члени, заступник прем’єр-мiнiстра Горан Гранич, мiнiстр оборони Йозо Радош та ще два члени уряду, уже в суботу подали у вiдставку.
У недiлю до хорватської громадскостi звернувся президент Стiпе Месич. Вiн осудив тих, хто створює психозу надзвичайного стану. За словами глави держави, влада винесла єдине можливе рiшення. Месич, зокрема зазначив: “Вiдомо, що у вiйнi було злочинiв. Гаазький трибунал не судить народи, але окремих злочинцiв. Хорватський народ не може бути заручником тих, в кого кривавi руки”. Вiн нагадав, що до Гааги досi не видано жодного громадянина Хорватiї й додав, що влада змушена виконувати мiжнароднi зобов’язання.
Нацiоналiстичнi кола, очолюванi Хорватською демократичною спiлкою першого президента Хорватiї Франьо Туджмана, висловлюють протест проти намiру влади видати двох генералiв. Вони зазначають, що Трибунал таким чином звинувачує увесь хорватський народ та його Збройнi сили. Нагадаємо, що такий самий аргумент висували прихильники екс-президента Югославiї Слободана Мiлошевича. I серби и хорвати недавнi вiйни вважають справедливими, а у справедливiй вiйнi, на думку нацiоналiстiв, усе дозволено й не можна починити злочин.
Кардинал Йосип Бозанич, глава Католицької церкви у Хорватiї, закликав вiруючих молитися, щоби усе пройшло без подiлу нацiї й iнцидентiв. Отож, впливова церковна iєрархiя вiдмовилася пiдтримати владу. Iмен осiб, яких розшукує Трибунал, поки що не оприлюднено. Преса пише, що це, ймовiрно, генерали Анте Готовина та Рахiм Адемi, якi командували операцiями проти самопроголошеної сербської республiки на територiї Хорватiї.
Влада у Загребi опинилася в складнiй ситуацiї. Вiд долi двох генералiв залежить й доля уряду, а це значить – i доля полiтичних та господарських реформ розпочатих пiсля виборчої перемоги демократичних сил.
