Прага, 11 липня 2001 ― Банкрутство банку «Україна» стало першим великим випробуванням нового уряду Анатолія Кінаха. За його діями уважно слідкуватимуть міжнародні оглядачі, а ліквідація чи реструктуризація банку буде сигналом про справжні реформаторські наміри нового українського прем’єра.
Ані запровадження керівництва Національного банку, ані видача кредитів на підтримку ліквідності не змогли врятувати банк «Україна», доля якого після нещодавного рішення парламенту залишається невирішеною. Від ліквідації банку відмовляється уряд, посилаючись на важливість банку для всієї банківської та фінансової системи, а Верховну Раду більше цікавить політичний бік справи з огляду на близькі парламентські вибори. Аналітик варшавського центру Східних досліджень Аркадіуш Сарна вважає, що зараз найбільшу загрозу для вкладників банку створює політизація цього питання:
«Розв’язання проблеми з банком Україна це не тільки проблема вкладників, так як і в інших складних ситуаціях у вашій державі, можна прирівняти до деяких політичних аспектів, тому, що вже не один раз скандали навколо банківських установ використовувалися для розкрутки кампанії проти певних політичних конкурентів.»
Емісію цінних паперів, яку пропонував уряд для підтримки активів банку експерти вважають цілком прийнятною та логічною пропозицією. Джеймс Лоґсдон, аналітик компанії Бенквоч, яка займається оцінкою фінансового стану світових банків, говорить, що випуск державних облігацій для стабілізації активів банку був би добрим першим кроком на шляху до реструктуризації. При цьому він зазначає, що український уряд повинен продемонструвати політичну волю для того, щоб не просто залатати дірки у балансі банку, а і зробити так, що подібні проблеми не виникали у майбутньому, інакше, процес підтримки банку за рахунок бюджетних коштів загрожуватиме самому бюджету.
Експерти звертають увагу на те, що вирішення проблем банку є невідкладним, тому вони критично ставляться до рішення Верховної Ради про утворення слідчої комісії, головним завданням якої є не вироблення рекомендацій щодо реструктуризації банку, а пошук винних. За словами одного міжнародного оглядача, пошук винних у краху банку Ураїна може потривати довше, ніж до початку жовтня, коли комісія має звітувати перед парламентом, а вкладники і кредитори та клієнти банку вимагають грошей вже зараз.
Польський експерт Аркадіуш Сарна також висловлює сумнів, що проблема може мати швидке рішення. При цьому він наголошує, що уряд Кінаха ще не встиг проявити себе в якості уряду реформаторів і з цього першого випробування оглядачі робитимуть висновки про його майбутні реформаторські кроки:
«Також хотів-би сказати, що доля банку Україна буде для мене таким лакмусовим папірцем реформаторських зусиль нового українського уряду.»
Назагал експерти вважають, що крах банку Україна – це перший серйозний сигнал для початку оздоровлення всієї банківського системи України, яка за показниками надійності відстає не лише від країн Східної Європи та Балтії, але і від таких країн, як Казахстан.
Ані запровадження керівництва Національного банку, ані видача кредитів на підтримку ліквідності не змогли врятувати банк «Україна», доля якого після нещодавного рішення парламенту залишається невирішеною. Від ліквідації банку відмовляється уряд, посилаючись на важливість банку для всієї банківської та фінансової системи, а Верховну Раду більше цікавить політичний бік справи з огляду на близькі парламентські вибори. Аналітик варшавського центру Східних досліджень Аркадіуш Сарна вважає, що зараз найбільшу загрозу для вкладників банку створює політизація цього питання:
«Розв’язання проблеми з банком Україна це не тільки проблема вкладників, так як і в інших складних ситуаціях у вашій державі, можна прирівняти до деяких політичних аспектів, тому, що вже не один раз скандали навколо банківських установ використовувалися для розкрутки кампанії проти певних політичних конкурентів.»
Емісію цінних паперів, яку пропонував уряд для підтримки активів банку експерти вважають цілком прийнятною та логічною пропозицією. Джеймс Лоґсдон, аналітик компанії Бенквоч, яка займається оцінкою фінансового стану світових банків, говорить, що випуск державних облігацій для стабілізації активів банку був би добрим першим кроком на шляху до реструктуризації. При цьому він зазначає, що український уряд повинен продемонструвати політичну волю для того, щоб не просто залатати дірки у балансі банку, а і зробити так, що подібні проблеми не виникали у майбутньому, інакше, процес підтримки банку за рахунок бюджетних коштів загрожуватиме самому бюджету.
Експерти звертають увагу на те, що вирішення проблем банку є невідкладним, тому вони критично ставляться до рішення Верховної Ради про утворення слідчої комісії, головним завданням якої є не вироблення рекомендацій щодо реструктуризації банку, а пошук винних. За словами одного міжнародного оглядача, пошук винних у краху банку Ураїна може потривати довше, ніж до початку жовтня, коли комісія має звітувати перед парламентом, а вкладники і кредитори та клієнти банку вимагають грошей вже зараз.
Польський експерт Аркадіуш Сарна також висловлює сумнів, що проблема може мати швидке рішення. При цьому він наголошує, що уряд Кінаха ще не встиг проявити себе в якості уряду реформаторів і з цього першого випробування оглядачі робитимуть висновки про його майбутні реформаторські кроки:
«Також хотів-би сказати, що доля банку Україна буде для мене таким лакмусовим папірцем реформаторських зусиль нового українського уряду.»
Назагал експерти вважають, що крах банку Україна – це перший серйозний сигнал для початку оздоровлення всієї банківського системи України, яка за показниками надійності відстає не лише від країн Східної Європи та Балтії, але і від таких країн, як Казахстан.
