Прага, 16 липня 2001 – Після провалу Гааґського форуму ООН з проблем ґлобального петепління минулого року, експерти із значною долею песимізму прогнозують можливі наслідки такої конференції світової спільноти у Бонні, відкриття якої було призначене на сьогодні але у останню мить перенесено на четвер, хоча міністри екології із 170 країн світу вже прибувають до колишньої столиці Німеччини.
Можливо організатори цього форуму ООН хочуть підсилити його роль паралелізмом, одночасністю із саммітом лідерів «великої сімки плюс Росія», який відкривається наступного тижня в італійській Ґенуї. Не виключено, що європейські політичні вожді хочуть переконати американського президента Джорджа Буша змінити своє неґативне ставлення до Кіотської ініціативи. Про це, очевидно, йшлося на нещодавній зустрічі генерального секретаря ООН Кофі Анана з канцлером Німеччини Ґергардом Шрьодером. Нагадаємо, що американський президент прибуває до Італії у цю п’ятницю. Джордж Буш розцінює Кіотський протокол, як «фатально невдалий» і як такий, що шкодить економічним інтересам США. Відомо, що цього року глава Білого дому відкликав підпис США під цим документом, мотивуючи це також і остаточною недоведенністю науковцями впливу саме викидів промислових газів в атмосферу на парниковий еффект.
Кіотський протокол, котрий був ухвалений 1997 року, може стати діючим лише після ратифікації його не менше, як 55 країнами, що разом продукують 55 відсотків загальних викидів в атмосферу саме двоокису вуглецю. Але найбільший, так би мовити, грішник у цьому процесі, США, не бажають ставити свій підпис на ратифікаційному документі. Тому і Боннська конференція ООН з проблем ґлобального потепління, ще не розпочавшись, вже ставиться під сумнів. Виглядає так, що багато залежатиме від Росії, на долю котрої припадає 17 відсотків викидів двоокису вуглецю, а також від Японії, що так само не хоче без участі США ратифіковувати згаданий документ. Такої ж позиції дотримуються поки-що і Австралія та Канада. А без цих країн угода не є можливою.
Європейський Союз докладає максимум зусиль щоб не допустити чергового провалу у боротьбі з ґлобальним потеплінням. Організатори боннського форуму хотіли би ухвалити хоча б якісь обнадійливі політичні документи, котрі давали б надії на продовження процесу переговорів перед наступною такою конференцією, вже призначеною на листопад цього року в Мароко. Не виключено, що буде домовлено приступити до виконання Кіотської угоди в режимі «біанко сек», тобто, без згоди в основних спірних питаннях. Чимало країн, таких як Словаччина, погодилася б на так званий відкуп викидів двоокису вуглецю. Йдеться про те, що великі країни, на кшталт США, платять таким, як Словаччина певні фінансові суми, щоб ті підвищили свою участь і зменшили кількість викидів понад норму, ухвалену в Кіото. Чи буде реалізований план введення в дію Кіотського протоколу з 2002 року, покаже перебіг конференції ООН у Бонні, де впродовж двох тижнів понад 6 тисяч фахівців з усього світу будуть шукати шлях до цього.
Можливо організатори цього форуму ООН хочуть підсилити його роль паралелізмом, одночасністю із саммітом лідерів «великої сімки плюс Росія», який відкривається наступного тижня в італійській Ґенуї. Не виключено, що європейські політичні вожді хочуть переконати американського президента Джорджа Буша змінити своє неґативне ставлення до Кіотської ініціативи. Про це, очевидно, йшлося на нещодавній зустрічі генерального секретаря ООН Кофі Анана з канцлером Німеччини Ґергардом Шрьодером. Нагадаємо, що американський президент прибуває до Італії у цю п’ятницю. Джордж Буш розцінює Кіотський протокол, як «фатально невдалий» і як такий, що шкодить економічним інтересам США. Відомо, що цього року глава Білого дому відкликав підпис США під цим документом, мотивуючи це також і остаточною недоведенністю науковцями впливу саме викидів промислових газів в атмосферу на парниковий еффект.
Кіотський протокол, котрий був ухвалений 1997 року, може стати діючим лише після ратифікації його не менше, як 55 країнами, що разом продукують 55 відсотків загальних викидів в атмосферу саме двоокису вуглецю. Але найбільший, так би мовити, грішник у цьому процесі, США, не бажають ставити свій підпис на ратифікаційному документі. Тому і Боннська конференція ООН з проблем ґлобального потепління, ще не розпочавшись, вже ставиться під сумнів. Виглядає так, що багато залежатиме від Росії, на долю котрої припадає 17 відсотків викидів двоокису вуглецю, а також від Японії, що так само не хоче без участі США ратифіковувати згаданий документ. Такої ж позиції дотримуються поки-що і Австралія та Канада. А без цих країн угода не є можливою.
Європейський Союз докладає максимум зусиль щоб не допустити чергового провалу у боротьбі з ґлобальним потеплінням. Організатори боннського форуму хотіли би ухвалити хоча б якісь обнадійливі політичні документи, котрі давали б надії на продовження процесу переговорів перед наступною такою конференцією, вже призначеною на листопад цього року в Мароко. Не виключено, що буде домовлено приступити до виконання Кіотської угоди в режимі «біанко сек», тобто, без згоди в основних спірних питаннях. Чимало країн, таких як Словаччина, погодилася б на так званий відкуп викидів двоокису вуглецю. Йдеться про те, що великі країни, на кшталт США, платять таким, як Словаччина певні фінансові суми, щоб ті підвищили свою участь і зменшили кількість викидів понад норму, ухвалену в Кіото. Чи буде реалізований план введення в дію Кіотського протоколу з 2002 року, покаже перебіг конференції ООН у Бонні, де впродовж двох тижнів понад 6 тисяч фахівців з усього світу будуть шукати шлях до цього.
