Прага, 16 липня 2001 ― Лексика та ментальність часів Холодної Війни не поспішають відходити у минуле, особливо коли йдеться про прийняття до лав НАТО трьох Балтійських країн. Американський коментатор, що його статтю вміщує часопис Крістіан Сайенс Монітор, нагадує, що перед тим, як стати «колишніми Радянськими республіками» Балтійські країни були незалежними державами, а тому аргументи Москви проти розишерення НАТо на територію колишнього Радянського Союзу, не повинні вводити в оману американське та натівське керівництво.
Протягом майже п’ятдесяти років під час Холодної Війни проводячи тиждень поневолених народів, американці згадували про три балтійські країни, окуповані Радянським Союзом. Минуло лише десять років від часу поновлення їхньої незалежності і про Литву, Латвію та Естонію згадують переважно як про «колишні радянські республіки», пояснюючи цим пропозицію не поспішати із прийняттям цих країн до НАТО, аби не дратувати Москву.
Американський коментатор із консультативної компанії Вайт Гауз Райтерз Ґруп, Деніел МакҐроаті говорить, що такі аргументи відображають непослідовність американської позиції. «Як «поневолені» народи, балтійці ніколи не були «частиною» Радянського Союзу. І цілком зрозуміло, що колишній загарбник буде протестувати проти того, щоб його жертви звільнилися з-під його влади. Але навряд чи це є добрим аргументом для того, щоб давати колишньому загарбнику вето на майбутнє його жертв», вважає Деніел МакҐроаті.
У своїй статті, що її вміщує Крістіан Сайенс Монітор він нагадує, що Балтійські країни були окуповані Радянським Союзом внаслідок підписання пакту Молотова-Рібентропа, який затвердив розділ Європи між Сталінським Радянським Союзом та Гітлерівською Німеччиною. Сполучені Штати ніколи не визнавали права Радянського Союзу на цю територію і впродовж всього періоду окупації висловлювали свою моральну підтримку поневоленим народам Литви, Латвії та Естонії.
Коли у 1991 році балтійські країни поновили свою незалежність, американським картоґрафам не потрібно було переробляти карти світу – протягом всього часу окупації на американських політичних картах світу Естонія, Литва та Латвія були зображені як незалежні країни з позначкою, що американський уряд не визнає їхнього входження до складу Радянського Союзу.
І зараз незважаючи на те, що в Коґрессі США лунають заклики зважити на позицію Росії, котра вважає колишні Радянські республіки самопроголошеною зоною своїх інтересів, американський президент не відмовляється від традиції солідарності з балтійцями. «Щодо розширення НАТО питання може стояти лише про те, коли, а не про те, чи потрібно приймати нових членів, - сказав Джордж Буш. - Жодна країна не повинна бути заручником політичних інтересів інших держав. Ми будемо торгувати долями європейських народів. Більше не буде ні Мюнхенів ні Ялт. Ніхто не може відібрати свободу інших країн».
Зміна цієї позиції США, на думку американського коментатора, означала б, що путінська Росія зуміла домогтися того, чого не домігся сталінський Радянський Союз.
Протягом майже п’ятдесяти років під час Холодної Війни проводячи тиждень поневолених народів, американці згадували про три балтійські країни, окуповані Радянським Союзом. Минуло лише десять років від часу поновлення їхньої незалежності і про Литву, Латвію та Естонію згадують переважно як про «колишні радянські республіки», пояснюючи цим пропозицію не поспішати із прийняттям цих країн до НАТО, аби не дратувати Москву.
Американський коментатор із консультативної компанії Вайт Гауз Райтерз Ґруп, Деніел МакҐроаті говорить, що такі аргументи відображають непослідовність американської позиції. «Як «поневолені» народи, балтійці ніколи не були «частиною» Радянського Союзу. І цілком зрозуміло, що колишній загарбник буде протестувати проти того, щоб його жертви звільнилися з-під його влади. Але навряд чи це є добрим аргументом для того, щоб давати колишньому загарбнику вето на майбутнє його жертв», вважає Деніел МакҐроаті.
У своїй статті, що її вміщує Крістіан Сайенс Монітор він нагадує, що Балтійські країни були окуповані Радянським Союзом внаслідок підписання пакту Молотова-Рібентропа, який затвердив розділ Європи між Сталінським Радянським Союзом та Гітлерівською Німеччиною. Сполучені Штати ніколи не визнавали права Радянського Союзу на цю територію і впродовж всього періоду окупації висловлювали свою моральну підтримку поневоленим народам Литви, Латвії та Естонії.
Коли у 1991 році балтійські країни поновили свою незалежність, американським картоґрафам не потрібно було переробляти карти світу – протягом всього часу окупації на американських політичних картах світу Естонія, Литва та Латвія були зображені як незалежні країни з позначкою, що американський уряд не визнає їхнього входження до складу Радянського Союзу.
І зараз незважаючи на те, що в Коґрессі США лунають заклики зважити на позицію Росії, котра вважає колишні Радянські республіки самопроголошеною зоною своїх інтересів, американський президент не відмовляється від традиції солідарності з балтійцями. «Щодо розширення НАТО питання може стояти лише про те, коли, а не про те, чи потрібно приймати нових членів, - сказав Джордж Буш. - Жодна країна не повинна бути заручником політичних інтересів інших держав. Ми будемо торгувати долями європейських народів. Більше не буде ні Мюнхенів ні Ялт. Ніхто не може відібрати свободу інших країн».
Зміна цієї позиції США, на думку американського коментатора, означала б, що путінська Росія зуміла домогтися того, чого не домігся сталінський Радянський Союз.
