Бєлград, 20 липня 2001 - Дехто сподiвається, що це початок вiдновлення монархiї. Дехто сподiвається, iншi побоюються.
Ключi Бiлого палацу, в якому колись мешкали його батько, дiд та прадiд, Олександровi Карадьордєвичу вручив Зоран Жiжич, прем’єр-мiнiстр у вiдставцi, який, згiдно з конституцiєю, повинен захищати республiканський лад. Було смiшно, ба навiть сумно, дивитися як колишнiй комунiст кланяється перед британським бiзнесменом Карадьордєвичем, який називає себе спадкоємцем престолу.
Колишню сербську i югославську династiю позбавлено влади, майна i громадянства пiсля другої свiтової вiйни. Король Петро помер у емiграцiї. Його син, згаданий Олександр, вперше прибув до Бєлграда десять рокiв тому. Тодi ледве вмiв сказати кiлька слiв рiдною мовою. Протягом дев’яностих рокiв вiн пiдтримував демократичнi сили, заявляючи, що немає полiтичних амбiцiй. Минулого мiсяця спадкоємець престолу i його сiм’я стали громадянами Югославiї, а днями союзний уряд ухвалив указ про те, що принц Олександр має право користуватися Бiлим i Старим палацами, якi досi були урочистими резиденцiями глави держави та його гостей.
Отож, Карадьордєвичам поки-що не повернено майно. Вони лише мають право мешкати в королiвському палацi. Монархiсти сподiваються, що династiя згодом повернеться на трон. Вони проводять кампанiю за допомогою Сербської православної церкви та окремих часописiв, запевняючи громадян, що лише династiя спроможна об’єднати усiх сербiв та створити умови для добробуту. Принц Олександр не говорить про такi претенсiї. Вiн принципово виступає за розвиток демократичних iнституцiй, не втручаючися в полiтичнi дебати. Все-ж, монархiсти впевненi що серби, так само як недавно болгари, ранiше чи пiзнiше запропонують Карадьордєвичу рятувати державу з полiтичної й економiчної кризи.
Iншi, навпаки, попереджають, що нова влада поводиться так само, як її попередники, з тою рiзницею, що вона замiсть червоної зiрки, декретами запроваджує хрест i корону. Майно, нацiоналiзоване комунiстами, треба повернути або усiм, або нiкому, пише з цього приводу газета Данас й додає, що монархiя могла б стати так само недемократичною, як i комунiстична диктатура. Нацiоналiзм i клерикалiзм не поведуть Сербiю в 21, але повернуть її в першу половину 20 столiття, попереджає газета, яка грала дуже значну роль у боротьбi проти режиму Мiлошевича.
Ключi Бiлого палацу, в якому колись мешкали його батько, дiд та прадiд, Олександровi Карадьордєвичу вручив Зоран Жiжич, прем’єр-мiнiстр у вiдставцi, який, згiдно з конституцiєю, повинен захищати республiканський лад. Було смiшно, ба навiть сумно, дивитися як колишнiй комунiст кланяється перед британським бiзнесменом Карадьордєвичем, який називає себе спадкоємцем престолу.
Колишню сербську i югославську династiю позбавлено влади, майна i громадянства пiсля другої свiтової вiйни. Король Петро помер у емiграцiї. Його син, згаданий Олександр, вперше прибув до Бєлграда десять рокiв тому. Тодi ледве вмiв сказати кiлька слiв рiдною мовою. Протягом дев’яностих рокiв вiн пiдтримував демократичнi сили, заявляючи, що немає полiтичних амбiцiй. Минулого мiсяця спадкоємець престолу i його сiм’я стали громадянами Югославiї, а днями союзний уряд ухвалив указ про те, що принц Олександр має право користуватися Бiлим i Старим палацами, якi досi були урочистими резиденцiями глави держави та його гостей.
Отож, Карадьордєвичам поки-що не повернено майно. Вони лише мають право мешкати в королiвському палацi. Монархiсти сподiваються, що династiя згодом повернеться на трон. Вони проводять кампанiю за допомогою Сербської православної церкви та окремих часописiв, запевняючи громадян, що лише династiя спроможна об’єднати усiх сербiв та створити умови для добробуту. Принц Олександр не говорить про такi претенсiї. Вiн принципово виступає за розвиток демократичних iнституцiй, не втручаючися в полiтичнi дебати. Все-ж, монархiсти впевненi що серби, так само як недавно болгари, ранiше чи пiзнiше запропонують Карадьордєвичу рятувати державу з полiтичної й економiчної кризи.
Iншi, навпаки, попереджають, що нова влада поводиться так само, як її попередники, з тою рiзницею, що вона замiсть червоної зiрки, декретами запроваджує хрест i корону. Майно, нацiоналiзоване комунiстами, треба повернути або усiм, або нiкому, пише з цього приводу газета Данас й додає, що монархiя могла б стати так само недемократичною, як i комунiстична диктатура. Нацiоналiзм i клерикалiзм не поведуть Сербiю в 21, але повернуть її в першу половину 20 столiття, попереджає газета, яка грала дуже значну роль у боротьбi проти режиму Мiлошевича.
