Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:09

Що спільного між Україною і Білоруссю у скандалах щодо зникнення політично небажаних осіб?


Що спільного між Україною і Білоруссю у скандалах щодо зникнення політично небажаних осіб?

Прага, 19 липня 2001 - «Ескадрон смерті» на полях медіавоєн із Білоруссю і з Україною» - під такою рубрикою інтенернетівське видання «Страна.Ру» вмістило кілька коментарів, у який проведено паралель між політичними скандалами в Білорусі і Україні стосовно зникнення політичних опонентів.

Так, директор інституту країн СНД Констянтин Затулін вважає, що політичні кризи, і в Україні, і в Білорусі змодельовані в одному центрі, і цей центр треба шукати на Заході.

«Є схожість в ситуаціях у Білорусі і в Україні, лише з тією різницею, - каже Затулін, що якщо скинення Кучми для певнних сил на Заході було питанням «смаку», то скинення Лукашенка для них принципово важливе». За словами Констянтина Затуліна: «Кучма дуже хоче, аби Україна під його керівництвом користувалася прихильністю нової американської адміністрації, але в це світле майбутнє американці не хочуть брати зі собою Кучму, тому, що він зробив свою справу, прописав Україну на політичній карті ратифікацією договору між Україною і Росією, і встановив таким чином тверді кордони на Сході. Цей документ був потрібен Україні і був потрібен Заходу, щоби у майбутньому ні в якому разі не поставити під сумнів саму Україну». Директор інституту країн СНД Констянтин Затулін вважає, що на цьому місія Кучми для Заходу скінчилася, і тепер для нього (Заходу) потрібні молоді, більш рішучі постаті, які тісніше пов’язані з ним. «Окрім цього, - наголошує Затулін, розмах корупції в Україні шокував західні фінансові інституції, і на Заході вирішили: Кучма зробив свою справу, Кучма повинен піти. Але якщо питання стоїть кардинально – з ким Україна – із Росією чи Заходом, то у цьому випадку вашингтонська адміністрація готова відійти від своїх викривальних дій, аби підтримати навіть Кучму». Такого, звичайно, не можна сказати про президента Білорусі Олександра Лукашенка, бо «Білорусь надто далеко зайшла у взаєминах із Росією зі створенням союзної держави». Нагадаю, що такої думки дотримується директор інституту країн СНД Констянтин Затулін.

А ось відомий російський громадський діяч, редактор часопису «Америка», голова «Партії економічної свободи» Констянтин Боровий дотримується іншої думки. Він вважає, що обвинувачення Лукашенка у причетності до зникнення політичних опонентів, що ними рясніє західна преса не є змовою західних спецслужб. «Сьогоднішня ситуація, - каже Констянтин Боровий, нагадує мені рядянську епоху, у якій, якщо проривався голос пради, то влада обов’язково оголошувала його змовою західних спецслужб… Ось і сьогодні, повідомлення про те, що Лукашенко убивав своїх опонентів – оголосили змовою та брехнею за гроші Заходу». «Але це просте пояснення того, що відбувається, - зауважує Констянтин Боровий, а треба розуміти, що це - правда, за яку, нажаль, платимо не ми, а платять демократичні держави для того, аби ми дізналися про цю правду. Якщо і говорити, що це змова, то змова тверезомислячих, мудрих людей, які прагнуть, аби в Білорусі була демократія».

Російський громадський діяч Констянтин Боровий також зазначив, що події в Україні і в Білорусі все-таки різні. Лукашенка не можна порівнювати з Кучмою. «Щоправда, - каже він, є в них обох спільне – це їхня радянська сутність і зневага до свободи».

Це були лише окремі моменти із коментарів, що їх оприлюднило цими днями російське інтернетівське видання «Страна.Ру».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG