Прага, 23 липня 2001 – Головна увага західної преси цього понеділка зосереджена на самміті лідерів країн «групи семи» і Росії, який закінчився в італійському місті Ґенуї. Причому оглядачі коментують не стільки проблеми, що стали на порядку денному наради, скільки масові й особливо агресивні цього року протести проти глобалізації, які супроводжували нинішній самміт.
У телебаченні і на газетних фотографіях можна було побачити окровавлені голови учасників протестів і поліцейських, палаючі автомобілі, вибухи пляшок із горючою сумішшю. У відгуках на ці баталії чимало оглядачів пропонують у майбутньому відмовитися від проведення подібних саммітів, які й так не мають впливу на події, що стоять на порядку денному цих зібрань. Інші коментатори вважають, однак, що подібні наради потрібні, проте слід змінити форму їхнього проведення і звести до робочих зустічей.
Газета «Нью-Йорк таймс» цитує з цього приводу кілька відгуків з інших західних газет, які ми тут теж наведемо. Приміром, описуючи спустошення, які вчинили учасники протестів в Ґенуї під час самміту, британська газета «Дейлі мейл» запитує: ради чого? На думку газети, учасники самміту і так не спричинилися до вирішення поставлених завдань. Оголошену на самміті боротьбу із хворобою СНІД було обговорено тиждень тому на спеціальній сесії ООН, присвяченій цій проблемі.
Газета «Файненшл таймс» звертає тим часом увагу на іншу важливу проблему порядку денного самміту – економічний спад, запобігти якому учасники наради так чи інакше не можуть. У вирішенні ще іншої проблеми, на яку вони могли би вплинути, скоротити промислові викиди в атмосферу отруйних газів, лідери «групи семи» не могли знайти спільної мови.
Коментатор французької газети «Ліберасьйон» із сарказмом зазначає, що учасники самміту все ж таки досягли поставленої мети – вони дійшли консенсусу, тобто згоди з більшості питань, за винятком Кіотського протоколу про захист навколишнього середовища, і зробили групову фотографію.
Коментуючи особливу цьогорічну агресивність учасників вуличних протестів у Ґенуї, оглядачі цитують президента Франції Шірака, який закликав учасників самміту серйозно подумати над причиною – чому так багато людей виходять на вулиці. Серед них панує тривога й занепокоєння, каже Шірак, і ми не повинні вдавати, що цого нема. Загалом, у західних газетах переважають скептичні відгуки про самміт «групи семи», хоча серед коментаторів не бракує і тих, що вважають такі наради необхідними. Хоча і ці оглядачі погоджуються, що лідери «групи семи» повинні відмовитися від помпезності, величезних коштів і численності делегацій подібних нарад. Німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» зауважує з цього приводу, що було би серйозною помилкою вважати самміти неактуальними і скасувати їх. Вони завжди потрібні будуть для обговорення актуальних проблем і координації спільних політичних та економічних заходів.
У телебаченні і на газетних фотографіях можна було побачити окровавлені голови учасників протестів і поліцейських, палаючі автомобілі, вибухи пляшок із горючою сумішшю. У відгуках на ці баталії чимало оглядачів пропонують у майбутньому відмовитися від проведення подібних саммітів, які й так не мають впливу на події, що стоять на порядку денному цих зібрань. Інші коментатори вважають, однак, що подібні наради потрібні, проте слід змінити форму їхнього проведення і звести до робочих зустічей.
Газета «Нью-Йорк таймс» цитує з цього приводу кілька відгуків з інших західних газет, які ми тут теж наведемо. Приміром, описуючи спустошення, які вчинили учасники протестів в Ґенуї під час самміту, британська газета «Дейлі мейл» запитує: ради чого? На думку газети, учасники самміту і так не спричинилися до вирішення поставлених завдань. Оголошену на самміті боротьбу із хворобою СНІД було обговорено тиждень тому на спеціальній сесії ООН, присвяченій цій проблемі.
Газета «Файненшл таймс» звертає тим часом увагу на іншу важливу проблему порядку денного самміту – економічний спад, запобігти якому учасники наради так чи інакше не можуть. У вирішенні ще іншої проблеми, на яку вони могли би вплинути, скоротити промислові викиди в атмосферу отруйних газів, лідери «групи семи» не могли знайти спільної мови.
Коментатор французької газети «Ліберасьйон» із сарказмом зазначає, що учасники самміту все ж таки досягли поставленої мети – вони дійшли консенсусу, тобто згоди з більшості питань, за винятком Кіотського протоколу про захист навколишнього середовища, і зробили групову фотографію.
Коментуючи особливу цьогорічну агресивність учасників вуличних протестів у Ґенуї, оглядачі цитують президента Франції Шірака, який закликав учасників самміту серйозно подумати над причиною – чому так багато людей виходять на вулиці. Серед них панує тривога й занепокоєння, каже Шірак, і ми не повинні вдавати, що цого нема. Загалом, у західних газетах переважають скептичні відгуки про самміт «групи семи», хоча серед коментаторів не бракує і тих, що вважають такі наради необхідними. Хоча і ці оглядачі погоджуються, що лідери «групи семи» повинні відмовитися від помпезності, величезних коштів і численності делегацій подібних нарад. Німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» зауважує з цього приводу, що було би серйозною помилкою вважати самміти неактуальними і скасувати їх. Вони завжди потрібні будуть для обговорення актуальних проблем і координації спільних політичних та економічних заходів.
