Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:12

Росія з, чи проти Заходу?


Росія з, чи проти Заходу?

Прага, 23 липня 2001 ― За десять років після розвалу Радянського Союзу Росія стала у порівнянні з ним досить демократичною країною із ринковою економікою, але чи означає це, що членство у «групі восьми» їй належить по праву, чи вона ще має виправдати отримання цього привілею? В дні Ґенуезького самміту світових лідерів на цю тему висловлювалося багато політиків та політичних оглядачів.

«Росія – це Європа», грізно і категорично заявив колись перший президент Росії Борис Єльцин, але минають роки, і незважаючи на більш європейські манери його наступника, західні політики та політичні оглядачі продовжують сумніватися у цьому.

Напередодні Ґенуезького самміту старший представник Республіканської партії в комітеті зі закордонних зв’язків Сенату, сенатор Джесс Гелмс, заявив, що Захід має переглянути свою політику щодо Росії. На його думку місце в групі розвинутих індустріальних держав Радянський Союз та його наступниця Росія отримали більше авансом, ніж заслужено.

У статті, що її вміщує часопис Вол Стріт Джорнал, сенатор Гелмс говорить, що у 1991 році, коли президента СРСР Михайла Горбачова було вперше запрошено на самміти «групи семи»ніхто не мав сумніву у тому, що його країна, так само, як і сьогоднішня Росія, були клептократичними режимами із занепалою економікою та відсутнім верховенством закону, що аж ніяк не робило їх рівними серед європейських та північноамериканських партнерів.

За десять років, на думку американського сенатора, стало очевидним, що Росія, не досягнувши поставлених цілей, повертає назад до більш авторитарного режиму. За президента Путіна згортається свобода слова, зобов’язання із контролю над озброєннями залишаються невиконаними, а безпека сусідів Росії, таких як Україна та Грузія, опинилася під загрозою. Військові злочини режиму Мілошевіча в Косові блідніють у порівнянні з діями російської армії в Чечні, де цивільного населення було вбито у три рази більше, а справи про мародерство та згвалтування здебільшого навіть не доходять до суду.

На думку американського сенатора, Росії не місце в групі семи доти доки вона не усвідомить, що партнерів у цьому неформальному зібранні об’єднують спільні цінності, такі як права людини, повага до верховенства закону, дотримання взятих на себе зобов’язань, і Росія має навчиться жити за цими правилами.

До Росії не потрібно застосовувати спеціальні підходи, вважає і чеський президент Вацлав Гавел. Якщо Росія прагне рівноправного партнерства зі Західними країнами, то її не потрібно задобрювати і розмовляти з нею, «як з прокаженим, калікою, чи дитиною», пише президент Гавел у коментарі, що його вміщує німецький часопис Вельт. Як рівноправний партнер, Росія має право почути навіть неприємну правду про себе, і їй, як і нікому іншому не має бути дозволено вирішувати долю її сусідів, як це відбувається зараз, коли вирішується питання про розширення НАТО.

А британський політолог Тімоті Ґартон Еш із Оксфордського університету вважає, що і самій Росії немає бути відмовлено у тому, щоб стати колись членом альянсу, але лише за умови, що Росія стане стабільною ринковою демократією, яка живе за законом. Перспектива рівноправного членства у західних клубах, на думку британського політолога, могла б заохотити і пришвидшити позитивні зміни у Росії, які інакше можуть і не відбутися.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG