Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:48

Хліб і демократія


Хліб і демократія

Прага, 31 липня 2001 – Немов би на підтвердження слів легендарного Нотсрадамуса, в Сарматії чи то б пак - в Україні, вже у перший рік космічної ери Водолія вродив багатий хліб. Невже й відразу підтверджується початок епохи процвітання Сарматії-України за проґнозом прозірливого француза? Але у народі кажуть, що не той хліб, котрий на полях, а він у своїй більшості ще там, а той що на столах. Чи таким рясним і добрим буде політичний урожай наступних виборчих жнив в українській державі? Здавна ж кажуть, що хліб всьому голова, головне по-господарськи дати йому раду.

У понеділок прес-служба Кабінету міністрів України повідомила, що на цей час в хлібних полях держави вже намолочено 23 з половиною мільйони тон зернових і зернобобових культур. Для порівняння скажемо, що на цей день у минулому році намолотили всього 11,1 мільйона тонн. Але це ще не все, бо впоралися з намолотом лише 60 відсотків посівних площ. Невже буде рекордний урожай, хоча б за останні десять років, бо за радянських часів на папері Україна інколи збирала у рік й понад 40 мільйонів тонн. А нинішній прогноз у Києві на ці жнива наближається до 35 мільйонів тонн і з них понад 16 мільйонів тонн пшениці. Набагато менше відомо про те, у кого нині зосереджується зерно. Бо пропорції між нинішніми сілськогоподарськими виробниками досить розмиті. А вірогідність зосередження нинішнього урожаю в руках небагатьох скупщиків чимала. Менше біди було б щоб це була держава але в уряді нині кажуть, що гоподарства, як фермерські так і кооперативні, самі будуть вирішувати коли і як продавати їхнє основне багатство. Віце-прем’єр міністр з питань сільського господарства Козаченко виступаючи на засіданні прес-клубу аграрних реформ мудрував, що господарствам доцільно було б з серпня до до жовтня притримати зерно для того, щоб дочекатися найбільш сприятливих цін на світових ринках. Але мусимо сказати, що ціна на пшеницю у Європі нині досягає за лондонським показником понад 86 фунтів за тонну і дійсно має за прогонозом тенденцію до зниження не лише до жовтня але й до листопада і не знати якою вона буде у грудні-січні, бо передбачення нині й до зимовго часу для виробників зерна не такі вже й втішні. Може виграти більше той, хто продасть зерно нового урожаю якраз в кінці серпня або ще раніше, якщо зможе. Тут важко вигадати та й українські зерновиробники дуже слабо поки-що орієнтуються у міжнародних ринках. Як земля, так і зерно стають в Україні часто об’єктами невигідних для виробників спекуляцій. Хоча зараз уряд ініціює компанію проти регіональних обмежень на продаж зерна і спроб місцевої влади обдурювати та залякувати своїх зерновиробників. Влада також обіцяє добитися у президента відміни обов’язкової реєстрації експортних контрактів на зерно на біржовому ринку але поки-що лише обіцяє, а зерно вже можна було б вигідно продавати.

Відомо, що більшість українських виробників зерна не мають гарантованих можливостей збереження зібраного і при затяжка з його збутом добра половина цьогорічного урожаю може загинути. До чого й схильні ті експерт, котрі добре знають нерозважливість, неоперативність українських хліборобів. Тому й важливо сьогодні для України мати досить обширну мережу правдивої інформації для арграріїв, бо без неї хлібороб не скористається з свого рясного ужинку. Як колись, ще в кінці 19 століття, писала хліборобська письменниця Уляна Кравченко, «Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почувати себе членами великої людської родини». А чи буде так в Україні, ми побачимо восени, коли дізнаємося, де поділося близько десяти мільйонів тонн прогонозованого товарного хліба.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG