Прага, 1 серпня 2001 – З першого серпня Азербайджан розпочав повний перехід своєї державної писемності з кирилиці на латиницю. Місяць тому таке розпорядження дав своїм указом президент Гейдар Алієв. Це не є якоюсь сенсацією, бо ще девять літ назад Баку, у 1992 році, ухвалою парламенту вирішив поступово перейти на латинський алфавіт. Які це може мати наслідки для країни?
Перехід Азербайджану на латиницю, як відзначає кореспондент Бі-Бі-Сі у Баку, відбувається так званим методом шокової терапії президента Гейдара Алієва, який підписав в середині червня указ «Про глибше впровадження азербайджанської мови». В указі президента відзначено, що зміцнення у останні роки азербайджанської незалежності та вимоги історії національно-культурного розвитку ставлять на порядок денний необхідність чіткого дотримання норм азербайджанської літературної мови якраз в латинській графіці. Нагадаємо, що азербайджанська мова входить в огузьку групу тюркських мов і з 4-5 століття нашої ери стала загальнонародною розмовною мовою групи північних тюркських племен, що мешкали на території сучасного Азербайджану, а з часом перетворилася на письмову літературну мову і до утворення СРСР тут використовувалося арабське письмо, так звана в’язь.
Однак, в 1922 році в Азербайджані був створений державний комітет з переходу на новий алфавіт – латинський. У 1926 році в Баку відбувся з’їзд тюркомовних народів, де були викладені основні ідеї преходу на латиницю. А сам перехід на латинське письмо відбувся тут в 1929 році. Саме тоді завершився перехід на латиницю в кемалістській Туреччині, яку з Азербайджаном пов’язують тісні етнічні, культурні і мовні риси. Навіть самоназва азербайджанців у ті часи була «тюрк», яка вносилася до перших радянських паспортів. І ось в 1940 році впродовж шести місяців в країні був здійснений насильний повний перехід з латиниці на кирилицю. Одночасно сталінським брутальним способом тюрків перейменували у азербайджанців.
Можливо Гейдар Алієв є одним з тих політичних вождів пост-радянського простору, котрий на свій східний лад засвоїв одну нинішню істину, що без шокових заходів розпрощатися із тяжкою спадщиною радянської імперії майже неможливо. Введення латиниці розпочалося в 90-і роки в загально освітніх школах, в наборі газетних заголовків але цей процес гальмувався звиклим до російської мови загалом, особливо у Баку, де й сьогодні до 40 відсотків люду російськомовні. Наприклад, ректор і професор Бакинського Слов’янського університету Кямала Абдуллаєва вважає, що болючість і складність переходу на латиницю перекриється «моральними перевагами» для азербайджанців і прискорить їх наближення до світової культури. Нагадаємо, що в Україні, зважаючи на певний історичний досвід, пам’ятки української латиниці, у 20-і роки також була спроба запровадження її на офіційній основі. У 1923 році журнал «Червоний шлях» оприлюднив навіть проект української латиниці і одним з його прихильників був відомий поет Майк Йогансен. Але справа ця успіху не мала та й по українізації Москва завдала нищівного удару, як і по азербайджанській латиниці.
А сьогодні, не зважаючи на залякування певних кіл Азербайджану щодо втрати читачів та інші інерційні застереження, влада вирішила прискорити цей перехід і застерегла, що ніяких відстрочок не буде – з 1 серпня всі газети, журнали, книги та інша друкована продукція, також діловодство всієї країни мають здійснюватися на латиниці. Порушники ж будуть суворо каратися адміністративним і фінансовими заходами.
Перехід Азербайджану на латиницю, як відзначає кореспондент Бі-Бі-Сі у Баку, відбувається так званим методом шокової терапії президента Гейдара Алієва, який підписав в середині червня указ «Про глибше впровадження азербайджанської мови». В указі президента відзначено, що зміцнення у останні роки азербайджанської незалежності та вимоги історії національно-культурного розвитку ставлять на порядок денний необхідність чіткого дотримання норм азербайджанської літературної мови якраз в латинській графіці. Нагадаємо, що азербайджанська мова входить в огузьку групу тюркських мов і з 4-5 століття нашої ери стала загальнонародною розмовною мовою групи північних тюркських племен, що мешкали на території сучасного Азербайджану, а з часом перетворилася на письмову літературну мову і до утворення СРСР тут використовувалося арабське письмо, так звана в’язь.
Однак, в 1922 році в Азербайджані був створений державний комітет з переходу на новий алфавіт – латинський. У 1926 році в Баку відбувся з’їзд тюркомовних народів, де були викладені основні ідеї преходу на латиницю. А сам перехід на латинське письмо відбувся тут в 1929 році. Саме тоді завершився перехід на латиницю в кемалістській Туреччині, яку з Азербайджаном пов’язують тісні етнічні, культурні і мовні риси. Навіть самоназва азербайджанців у ті часи була «тюрк», яка вносилася до перших радянських паспортів. І ось в 1940 році впродовж шести місяців в країні був здійснений насильний повний перехід з латиниці на кирилицю. Одночасно сталінським брутальним способом тюрків перейменували у азербайджанців.
Можливо Гейдар Алієв є одним з тих політичних вождів пост-радянського простору, котрий на свій східний лад засвоїв одну нинішню істину, що без шокових заходів розпрощатися із тяжкою спадщиною радянської імперії майже неможливо. Введення латиниці розпочалося в 90-і роки в загально освітніх школах, в наборі газетних заголовків але цей процес гальмувався звиклим до російської мови загалом, особливо у Баку, де й сьогодні до 40 відсотків люду російськомовні. Наприклад, ректор і професор Бакинського Слов’янського університету Кямала Абдуллаєва вважає, що болючість і складність переходу на латиницю перекриється «моральними перевагами» для азербайджанців і прискорить їх наближення до світової культури. Нагадаємо, що в Україні, зважаючи на певний історичний досвід, пам’ятки української латиниці, у 20-і роки також була спроба запровадження її на офіційній основі. У 1923 році журнал «Червоний шлях» оприлюднив навіть проект української латиниці і одним з його прихильників був відомий поет Майк Йогансен. Але справа ця успіху не мала та й по українізації Москва завдала нищівного удару, як і по азербайджанській латиниці.
А сьогодні, не зважаючи на залякування певних кіл Азербайджану щодо втрати читачів та інші інерційні застереження, влада вирішила прискорити цей перехід і застерегла, що ніяких відстрочок не буде – з 1 серпня всі газети, журнали, книги та інша друкована продукція, також діловодство всієї країни мають здійснюватися на латиниці. Порушники ж будуть суворо каратися адміністративним і фінансовими заходами.
