Київ, 3 серпня 2001 - Більшість соціологічних опитувань свідчать, що крім комуністів - на наступних парламентських виборах великі шанси має СДПУо, яка на минулих з величезними труднощами ледве перестрибнула 4-відсотковий барє’р Пан Василь Кремень, колись – чималий чиновник ЦК КПУ та ЦК КПРС, нині міністр освіти і науки України, доктор наук і професор, заступник голови і член політбюри СДПУо, академік головної та президент допоміжної академій наук і таке інше - віднедавна, згідно з повідомленнями преси, завимагав від директорів шкіл і ректорів вузів визначитися з партійною приналежністю – мовляв, освіта в Україні має грунтуватися на програмових засадах об'єднаних соціал-демократів. Крім того, з нового навчального року в усіх школах введено обов'язкові уроки футболу. Уважному слухачеві, певно, не варто нагадувати про те, що батьком новітнього українського футболу партія вважає Григорія Суркіса, та й він, власне, не опирається, скоріше навпаки. Опирається пан Суркіс, один з найпомітніших есдепеуоістів, іншому – так, нещодавно він громогласно спростував усі інформації про причетність до оборудок з обласними держенерго (варто додати, що це сталося після введення в дію закону про те, що обленерго продаються виключно іноземним інвесторам)...
Що ж: безперечно, партія гарненько почала передвиборчу кампанію – певно, пам”ятаючи вибори попередні. Як подейкують недоброзичливці – оті нещасні проценти їм натягали з миру по нитці... Проте зараз аж так використати адмінресурс вже не вдасться – відомо ж, наскільки охолов пан президент до колись гаряче любленої ним організації, до створення і фінансового та інформаційного зміцнення якої колись доклав руку його особистий друг пан Горбулін.
Партія велика, партія амбітна, партія, члени якої не лише володіють газетами, радіостанціями та телеканалами – але й іншими ласими власностями – а до того ж може закривати ЗМІ своїх політичних конкурентів - заслуговує на окрему й довшу розмову. Пізніше й поговоримо докладніше.
Що ж: безперечно, партія гарненько почала передвиборчу кампанію – певно, пам”ятаючи вибори попередні. Як подейкують недоброзичливці – оті нещасні проценти їм натягали з миру по нитці... Проте зараз аж так використати адмінресурс вже не вдасться – відомо ж, наскільки охолов пан президент до колись гаряче любленої ним організації, до створення і фінансового та інформаційного зміцнення якої колись доклав руку його особистий друг пан Горбулін.
Партія велика, партія амбітна, партія, члени якої не лише володіють газетами, радіостанціями та телеканалами – але й іншими ласими власностями – а до того ж може закривати ЗМІ своїх політичних конкурентів - заслуговує на окрему й довшу розмову. Пізніше й поговоримо докладніше.
