Житомир, 6 серпня 2001 - У християнському світі воне знане завдяки чудотворній іконі Божої матері. До образу бердичівської Божої матері приходять помолитися як католики так і православні. Особливо урочисті святкування пов’язані з образом матері Божої Бердичівської відбуваються цими липневими днями. Адже цього року святкування у Бердичеві одночасно є і подякою Богові за відвідини Папою України.
Священник римо-католицької церкви отець Вацлав Наваківський написав: “Чим для Польщі є Ченстохова, для Литви – Остра Брама, тим для України є пречудовий Найблагословеннішої Матері Божої образ із Бердичева…”.
Культ ікони Бердичівської Божої матері бере початок із першої половини 17 століття. Коли генеральний староста та воєвода Київщини Іван Тешкевич звільнився з татарського полону, він, дякуючи за це Богові, заклав у Бердичеві монастир. Ці споруди було передано одену Бо¢сих Кармелітів. Між іншим, сам Тешкевич був православним.
Згодом до відкриття нижнього храму воєвода подарував монастиреві сімейну реліквію – ікону Діви Марії, яка була відома своєю благодаттю та мала велику шану серед місцевого населення. А після дивовижного оздоровлення завдяки бердичівській іконі єпископа Київського Станіслава Заремби її було оголошено чудотворною.
Єпископська комісія в 1756 році підбила столітній підсумок милостей ікони матері Божої Бердичівської. Було визнано 14 воскресінь з мертвих, 10 оздоровлень з різних каліцтв, 19 випадків повернення зору, 14 оздоровлень тих, хто помирає та 112 несподіваних зцілень від важких хвороб. Комісія також підтвердила милості порятунку від різних небезпек, як то: диявола, злих людей, вогню, води, заражень а також повернення втраченого майна. Зазначено, що обдаровані благодатями належали до римо-католицької, уніатської та православної церков. До речі, щоденно о 9 годині в храмі відправлялася свята служба у Візантійському стилі, за участі співців званих “дячками”.
За радянських часів давня ікона Божої матері бердичівської загинула. А в 1997 році, під час 5-ої Подільської прощі брати Кармеліти урочисто виставили новий образ. Саме 16-те липня у Києво-Житомирській дієцезії встановлене як свято Бердичівської Божої матері.
Цьогорічне святткування має особливий контекст. Прочани, монахи, священники, єпископ та Папський нунцій в Україні Микола Етирович приїхали до Бердичева, аби скласти подяку Богові за відвідини України Понтифіком Іваном Павлом ІІ. Духівництво особливо пишається тим, що нова бердичівська чудотворна ікона була висвячена саме нинішнім намісником Ісуса Христа на землі.
Священник римо-католицької церкви отець Вацлав Наваківський написав: “Чим для Польщі є Ченстохова, для Литви – Остра Брама, тим для України є пречудовий Найблагословеннішої Матері Божої образ із Бердичева…”.
Культ ікони Бердичівської Божої матері бере початок із першої половини 17 століття. Коли генеральний староста та воєвода Київщини Іван Тешкевич звільнився з татарського полону, він, дякуючи за це Богові, заклав у Бердичеві монастир. Ці споруди було передано одену Бо¢сих Кармелітів. Між іншим, сам Тешкевич був православним.
Згодом до відкриття нижнього храму воєвода подарував монастиреві сімейну реліквію – ікону Діви Марії, яка була відома своєю благодаттю та мала велику шану серед місцевого населення. А після дивовижного оздоровлення завдяки бердичівській іконі єпископа Київського Станіслава Заремби її було оголошено чудотворною.
Єпископська комісія в 1756 році підбила столітній підсумок милостей ікони матері Божої Бердичівської. Було визнано 14 воскресінь з мертвих, 10 оздоровлень з різних каліцтв, 19 випадків повернення зору, 14 оздоровлень тих, хто помирає та 112 несподіваних зцілень від важких хвороб. Комісія також підтвердила милості порятунку від різних небезпек, як то: диявола, злих людей, вогню, води, заражень а також повернення втраченого майна. Зазначено, що обдаровані благодатями належали до римо-католицької, уніатської та православної церков. До речі, щоденно о 9 годині в храмі відправлялася свята служба у Візантійському стилі, за участі співців званих “дячками”.
За радянських часів давня ікона Божої матері бердичівської загинула. А в 1997 році, під час 5-ої Подільської прощі брати Кармеліти урочисто виставили новий образ. Саме 16-те липня у Києво-Житомирській дієцезії встановлене як свято Бердичівської Божої матері.
Цьогорічне святткування має особливий контекст. Прочани, монахи, священники, єпископ та Папський нунцій в Україні Микола Етирович приїхали до Бердичева, аби скласти подяку Богові за відвідини України Понтифіком Іваном Павлом ІІ. Духівництво особливо пишається тим, що нова бердичівська чудотворна ікона була висвячена саме нинішнім намісником Ісуса Христа на землі.
