Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 07:58

УПА – могутній рух опору тоталітаризмові


УПА – могутній рух опору тоталітаризмові

Прага, 8 серпня 2001 – У серпні минуло 60 років з початку формування на волинському Поліссі перших загонів Української повстанської армії. Але основні сили УПА сформувалися на окупованій ворогами території України наприкінці 1942 року. Апогей їх боротьби припадає на 1943-44 роки, коли у лавах УПА під командуванням одного з офіцерів ОУН (Б) Романа Шухевича було зосереджено до 90 тисяч вояків. Згадаймо ж сьогодні про деякі найновіші джерела про український рух опору та його лідера.

Як не парадоксально але нинішня війна у Чечні заставляє багатьох, навіть - раніше упереджених істориків чи політиків, по іншому дивитися на історію національно-визвольного руху на теренах колишнього СРСР і в Україні, зокрема. До цього спонукають також, як не дивно, спроби російських спецслужб і силових структур відновити деякі ходові словечка нкаведистів 30-50 років. Зокрема, у розпалі Другої чеченської війни російська ФСБ заговорило про “схрони” УПА, про використання щодо чеченських бойовиків досвіду своїх попередників з НКВС-МДБ у їх боротьбі супроти, як кажуть нинішні російські силовики, “націоналізму і бандитизму в особах «лісових братів» та УПА – в Прибалтиці та Україні”. Тобто, живі ще традиції імперського більшовизму, бо жива ще імперія, яка винищила десятки народів. Тому й оцінки, не лише Шаміля чи Дудаєва але й інших вождів національних революцій на теренах російсько-радянської імперії, мусять бути наповнені реальним змістом, а не затушовані щоб, не дай Бог, як кажуть деякі подвійні ліберали, не з”явивився новий Гітлер.

Перечитуючи сторінки спогадів одного з натхненників спецоперацій радянського терористичного режиму, генерал-лейтенанта НКВС Павла Судоплатова, вражаєшся системою методів боротьби з ворогами комуністичної держави, які включали навіть цілий арсенал найпідліших інквізиторських засобів, разом з спецлабораторіями для виготовлення сильнодіячих ядів. І особлива увага карального режиму СРСР була направлена на знищення опору національно-визвольних сил в Прибалтиці і Україні і, насамперед, основних організаторів руху опору. Таким, за документами НКВС, на Україні у1943-1950 роках вважався генерал Роман Шухевич. Згаданий вже Павло Судоплатов відзначав, що особливу злість Сталіна викликало те, що служба Берії ніяк не могла позбутися Шухевича, який зміг “організувати свою агентуру не лише в Україні але й в Москві і Ленінграді”. Архів ОУН – УПА довгий час зберігався у академічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна в Леніграді.

Як не дивно для генерал-лейтенанта Судоплатова але він змушений був не лише визнати “що збройний опір радянській владі на Україні у лавах УПА мав підтримку серед населення” але й віддавав належне Романові Шухевичу. Цей, один із чільних гебістів СРСР, зокрема пише “Ця людина \Шухевич\ мала неабияку хоробрість і мала досвід конспіративної роботи, що дозволяло йому навіть через сім років після відходу німців займатися активною підривною діяльністю. У той час, як ми розшукували його на околицях Львова, він перебував на березі Чорного моря під Одесою”. Сам Судоплатов не без люті згадує, що йому довелося більше як пів-року сидіті у Львові для того щоб керувати операцією “по ліквідації Романа Шухевича”. Цей гебіст згадує про те, що НКВС довелося кинути на цю операцію тисячі свої агентів, організувати десятки вбивств і насильницьких вербувань аби наблизитися до стежок “генерала Тараса Чупринки”. Той же Судоплатов був вражений сміливістю людей, близьких до Романа Шухевича. І, зокрема описує в деталях героїзм зв”язкової УПА і лідера українського руху опору за іменам Дарка.

У період командування Романа Шухевича рух українського опору у лавах УПА досяг значних масштабів. Наведені далі дані свідчать по необхідність подальшого дослідження історії УПА. Німецькі офіційні документи наводять цифри від 100 до 200 тисяч вояків цих українських загонів на 1944 рік. Самі джерела ОУН та УПА, які не мають системного характеру, підводять до даних в 30-40 тисяч осіб, але мабуть це було лише ядро УПА. Бо за даними НКВС УРСР у період з лютого 1944 до січня 1946 унаслідок боротьби з УПА було вбито 103313 «бандитів», а 110785 затримано, 15959 – заарештовано і ще 50 тисяч прийшло «з повинною». Історики УПА сьогодні вважають, що через ці загони і підпілля ОУН у час активної боротьби пройшло понад 400 тисяч осіб, майже удвічі більше ніж через радянські партизанські загони.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG