Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:05

Символ чеської свободи. Ним, без сумніву, є площа Святого Вацлава в Празі. Не буде перебільшенням сказати, що її історія є історією народу


Символ чеської свободи. Ним, без сумніву, є площа Святого Вацлава в Празі. Не буде перебільшенням сказати, що її історія є історією народу

Прага, 11 серпня 2001 - Якщо б пересічного чеха запитати, якою є адреса свободи в Чеській Ресубліці, відповідь була б, думаю, в усіх однакова - площа Святого Вацлава у Празі. І не тому, що йдеться про сам центр чеської столиці. Таких місць є тут більше. Насамперед тому, що мова про Святого Вацлава - патрона чеських земель від часів, коли чехи ще відвоювували свою державність. Святий Вацлав став символом чеської свободи, тим її знаком, який дістався на прапори і родові герби і досі, мов особливий код, відкриває двері усім тим, хто мову свободи знає.

Через те, коли на початку 20-ого століття формувався архітектурний центр модерної Праги з багатими сецесійними готелями і скляними пасажами, одна з найбільших і найгарніших його площ отримала назву Святовацлавської. В 1913-ому році площу прикрасив пам"ятник Святому Вацлавові на коні. Автор монументу ЙОЗЕФ МІСЛБЕК хоч і надав своєму героєві рис величності, навіть пафосу, однак, як і належиться Святим, зробив його доступним, відкритим для вільного спілкування. Мабуть тому пам"ятник Святому Вацлавові живе одним життям зі своїм народом. До пам"ятника можна підійти, можна біля нього відпочити, біля його постаменту призначають побачення, а в день Святого Вацлава йому приносять квіти. До речі, скромний букет живих квітів щороку дістає патрон земель чеських і від чеського президента. Така тут традиція, камерно, по-цивільному, без грому барабанів і брязкоту зброї поклонитись своїм героям.

У жовтні 1918-ого року площа Святого Вацлава стала свідком зродження нової країни на європейській карті - Чехословацької Республіки. Радість свободи тоді на площі розділив разом зі своїми співгромадянами і ТОМАШ МАСАРИК - засновник держави та її перший президент.

До пам"ятника святому Вацлаву завжди приходять люди у хвилини горя і свят. Так сталося в час окупації країни нацистами, стихійні мітинги тут вирували всі тяжкі воєнні роки аж до травневого повстання 45-ого року, яке принесло свободу. На день перемоги Святому Вацлавові вдячні пражани несли квіти і співали тут, на своїй площі гімн. Не дивно тому, що перші танки, якими почалась окупація Чехословаччини військами Варшавського пакту в 68-ому році, зайняли саме Вацлавську площу в Празі. Та перетворити її у місце несвободи не вдалось. У січні 69-ого року на Святовацлавській площі, мов смолоскип у темряві, спалахнув ЯН ПАЛАХ. 21-річний празький студент своїм життям заплатив за свободу свого народу. І знову головна площа країни перетворились у людське море, щоб усьому світові задекларувати, що і тоталітарні режими падають. Цей час настав у листопаді 89-ого року, під час "оксамитної" революції, коли десятки тисяч чехів і словаків прийшли до свого Святого Вацлава. Почався новий відлік історії - історії нової демократичної Чехословаччини. Тоді на площі разом зі своїми співвітчизниками пісню свободи співав і ВАЦЛАВ ГАВЕЛ - не одне десятиліття лідер демократичних реформ у країні, нині її президент.

А те, що адреса чеської свободи залишається незмінною, світ переконався ще раз у січні цього року, коли окремі політичні лідери намагались поставити під контроль громадське телебачення. Понад 100 тисяч чехів з усієї країни зібрала тоді площа Святого Вацлава. Їхнє категоричне "НІ" несвободі прозвучало на повний голос. Для чеської історії воно означало перемогу свободи слова, а до історії площі Святого Вацлава вписана була ще одна сторінка про боротьбу за незалежність, правду і демократію.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG