Київ, 13 серпня 2001 - Цього літа, незважаючи на дрімотно-спекотний, передювілейний спокій, все-таки позначилися попередні, але за розмахом серйозні зміни в розстановці політичних сил. Оточення президента Леоніда Кучми, схоже, знайшло не тільки нового ворога “номер один”, якого “мочитимуть” нарівні зі “старими” – соціалістом Олександром Морозом та “нашим українцем” Віктором Ющенком. Намічено ще й засоби того, як це робитимуть.
По-перше, як і стверджувало багато оглядачів, почесне місце серед “особистих ворогів” глави держави зайняла екс-віце-прем‘єр Юлія Тимошенко та її передвиборчий блок “Форум національного порятунку”, скорочено ФНП. І проявилося це не тільки в тому, що Кучма не захотів бачити “леді Ю” серед гостей Третього Всесвітнього форуму українців і безсоромно заявив оргкомітетові “або я, або Тимошенко”. Кучма до власного дня народження, очевидно, за попередньою домовленістю отримав з Росії чудовий подарунок у вигляді двох нових кримінальних справ на Тимошенко, які дають підстави Генпрокуратурі України заарештувати невгодну екс-прем‘єршу.
По-друге, коли з‘явилися згадані російські “справи”, відомий політолог-іміджмейкер Банкової, директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський негайно заявив у телеінтерв‘ю українському “Новому каналу”, що всі в Україні – і влада, й інша опозиція - зацікавлені, щоб Тимошенко припинила займатися політикою, зійшла зі сцени, бо вона, мовляв, є “позасистемною фігурою”. Тобто заважає не тільки владі, а й іншій, так би мовити, цивілізованій опозиції.
Відгуки на цю заяву не забарилися. Чи то свідомо, чи то за збігом обставин, один з дозволених “рупорів” “свободи слова” тижневик “Зєркало нєдєлі” публікує аналітичний матеріал, в якому доводить, що найстрашнішою для влади Кучми загрозою є саме Юлія Тимошенко. Страшнішою за Мороза чи навіть Ющенка з його високим рейтингом. А загалом збоку, попри всю аналітичну багатослівність, ця стаття мала вигляд заклику до цькування “Ату її, ату!” Безперечно, в оточенні президента це зрозуміють. Як і все, що до цього нібито незалежно “рекомендувало” владі вільно-незалежне “Зєркало”.
А наслідок цього може бути один – якщо Тимошенко приберуть з арени за будь-яку ціну, то владі справді легше буде мати справу з прирученою опозицією. З тією, що грає роль такого собі “міського божевільного” чи “юродивого”, якому у відведений час дозволяють відверто критикувати “государя”, а після цього таємно підгодовують з панського столу. Такою опозицією в Україні, на загальну думку, постійно були і є комуністи. Тепер, мабуть, багатьох інших заздрість заїла.
А чому підгодовують з панського столу, знає кожний, хто розводить худобу: перед забоєм її добре годують.
По-перше, як і стверджувало багато оглядачів, почесне місце серед “особистих ворогів” глави держави зайняла екс-віце-прем‘єр Юлія Тимошенко та її передвиборчий блок “Форум національного порятунку”, скорочено ФНП. І проявилося це не тільки в тому, що Кучма не захотів бачити “леді Ю” серед гостей Третього Всесвітнього форуму українців і безсоромно заявив оргкомітетові “або я, або Тимошенко”. Кучма до власного дня народження, очевидно, за попередньою домовленістю отримав з Росії чудовий подарунок у вигляді двох нових кримінальних справ на Тимошенко, які дають підстави Генпрокуратурі України заарештувати невгодну екс-прем‘єршу.
По-друге, коли з‘явилися згадані російські “справи”, відомий політолог-іміджмейкер Банкової, директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський негайно заявив у телеінтерв‘ю українському “Новому каналу”, що всі в Україні – і влада, й інша опозиція - зацікавлені, щоб Тимошенко припинила займатися політикою, зійшла зі сцени, бо вона, мовляв, є “позасистемною фігурою”. Тобто заважає не тільки владі, а й іншій, так би мовити, цивілізованій опозиції.
Відгуки на цю заяву не забарилися. Чи то свідомо, чи то за збігом обставин, один з дозволених “рупорів” “свободи слова” тижневик “Зєркало нєдєлі” публікує аналітичний матеріал, в якому доводить, що найстрашнішою для влади Кучми загрозою є саме Юлія Тимошенко. Страшнішою за Мороза чи навіть Ющенка з його високим рейтингом. А загалом збоку, попри всю аналітичну багатослівність, ця стаття мала вигляд заклику до цькування “Ату її, ату!” Безперечно, в оточенні президента це зрозуміють. Як і все, що до цього нібито незалежно “рекомендувало” владі вільно-незалежне “Зєркало”.
А наслідок цього може бути один – якщо Тимошенко приберуть з арени за будь-яку ціну, то владі справді легше буде мати справу з прирученою опозицією. З тією, що грає роль такого собі “міського божевільного” чи “юродивого”, якому у відведений час дозволяють відверто критикувати “государя”, а після цього таємно підгодовують з панського столу. Такою опозицією в Україні, на загальну думку, постійно були і є комуністи. Тепер, мабуть, багатьох інших заздрість заїла.
А чому підгодовують з панського столу, знає кожний, хто розводить худобу: перед забоєм її добре годують.
