Доступність посилання

ТОП новини

В українських лівих прокинулась якась незрозуміла любов до українських літературних класиків


В українських лівих прокинулась якась незрозуміла любов до українських літературних класиків

Київ, 13 серпня 2001 - Літо - це літо. І серпнева спека аж ніяк не спонукає до активних політичних дій.

Але незабаром проминуть осінь і зима, а потім розпочнеться весна, а відтак – і парламентські вибори. Отож, і доводиться декому вже нині розпочинати гонитву за політичними дивідендами. Вдаючись при цьому до найнесподіваніших приводів. Наприклад, ліві використали з агітаційними цілями 90 річницю з дня смерті Лесі Українки.

Взагалі, останнім часом в українських лівих прокинулась якась незрозуміла любов до українських літературних класиків. Під червоними знаменами Соціалістичної партії вони рвуться через міліцейські кордони до пам’ячника Шевченку у Києві, в одночасся запалившись полум”яною любов’ю до Кобзаря. Орган Прогресивної Соцпартії України, трибуну “нашей Наташи”, ліві чомусь називають “Досвітніми вогнями” і супроводжують цитатами з Лесі.

А у перші дні серпня спостерігалося своєрідне паломництво носіїв червоних прапорів до пам’ятника Лесі Українки у Києві. Прапори належали представникам партії лівого спрямування – Всеукраїнського об”єднання лівих “Солідарність”. Привід – 90-та річниця з дня смерті геніальної поетеси. Нечисленні представники нечисельної партії, переважно – члени виконавчого комітету міської ради партії, виставивши на подіум відомого “кобзаря” Віктора Лісовола, поклали до підніжжя монументу квіти. Лунали промови, пісні, а приведені, як водиться, дітки продекламували вірші геніальної Лесі. Але, все ж таки, який такий особливий стосунок мають підшефні Івана Чижа до, кажучи словами Дмитра Донцова, “поетки українського рісорджименто”?

З’ясувати це виявилося важко, оскільки майже ніхто з партійців не зміг висловити думку українською мовою. Єдине, що вдалося довідатись, так це те, що члени “Справедливості” планують звернутися з проханням до мерії про виділення ділянки, де вони планують розбити цілу алею імені Лесі Українки.

Ось така собі піар-акція, спрямована на вихід маловідомої партії із політичного небуття. Але з урахуванням численних річниць українських класиків, відзначення яких може втілиться в подальше озеленення міста, такі політичні спектаклі можна навіть вітати.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG